Костянецький яр, або король вмер - хай живе король!

Книги й викладачі нам (студентам) твердили, що Канівський Костянецький яр - найбільший яр у Європі. Висота його стінок, мовляв, 90 метрів, а довжина - більше восьми кілометрів. Тоді ж, у далекому 1997-му ми вперше потрапили у цей яр. Скільки ж побачили цікавого, хоча пройшли лише в невеликий відрізок: каньйони, каміння, зеленястий пісок та глину, белемніти, мушлі, струмки, ще щось - не пам'ятаю що, але цікаве. Вигляд яру вразив, тому хотілося пройти його повністю - від верхів'я до гирла. Нарешті, через майже 20 років після тієї практики, мені це вдалося зробити.


Ввійшли через один із витоків, якраз той, в якому тече струмок. Майже відразу поринули у неймовірні відчуття, адже яр - інший світ: завалля з дерев, що впали, високі прямовисні кручі, часто складені відкладами сарматського (так нас вчили - бо зеленясті) моря, вимите із товщ суглинку каміння (часто дивного кольору), повсюдне коріння і дзюркіт води... Просувались ми поволі, під впалими стовбурами, над ними, по них, перестрибуючи із каменя на камінь, щоб не встромитись у воду чи в'язку глину. Чим нижче спускались, тим більше з'являлося "ознак цивілізації" - побутового сміття, яке сипали зверху із схилів канівчани-ракушки... Мандрівка виявилася нетривалою - за 45 хвилин дійшли до злиття трьох рукавів яру - вони сходились у піщаний кар'єр. Оце і є найбільший яр в Європі?

В жодному місці ми не побачили 90-метрових стінок, хоча яр дуже заріс деревами - може вони, там за кронами і чагарником дійсно десь є, але ж довжина... Невже ми переплутали витоки й спустились не в той яр? Красивий, цікавий, але не той.


Як ми не крутили карту, але пройшли ми дійсно Костянецький яр. Книга бреше - походив я по ярах значно довших і вищих. Як вони його міряли? А раніше ж сюди приїжджали міжнародні палеогеографічні й геологічні експедиції - довбали, копали. Потім сюди впала "чорнобильська пляма" і яр закрили для екскурсій. Він заріс деревами. Пониззя його розкопали глиняним та піщаним кар'єрами, в одному місці зробили копанку і зарибили. А ще нижче виросли вулиці, гаражні кооперативи.


Ні це не те про що мріяв (ета нє Ріо де Жанейро). Можливо Костянецький яр колись і був найбільшим, але то було дуже давно - Канів його з'їв: своїми вулицями, гаражами, дорогами, кар'єрами, сміттєзвалищами. А можливо він ніколи найбільшим і не був (хіба що за висотою від тальвега до вододілу). Ну що ж, мрія пройти Костянецький яр здійснилася, але він розчарував. Для мене король ярів - Костянецький яр - вмер.

 

Наступного дня вирішив підняти інформацію про Хмілянський яр - той, з якого у 1905-му зійшов сель і перегородив русло Росі, яке потекло через Михайлівку й змило село. Бідні селяни переселились подалі, а Хмілянський яр на століття залишився для них страшним "годзилою". У працях багатьох геоморфологів зустрічав я інформацію про значні розміри цього яру: довжина – понад 8 км, висота – до 80-90 м – все те ж, що казали про Костянецький. А може хтось колись переплутав і пішло?.. Уважно почитав крупномасштабну карту – дійсно – Хмілянський в рази за розміром перевищує Костянецький. Добув інформацію про його розміри: довжина 18 км, висота стінок 80 м, а загальний периметр, вдумайтесь у цю цифру, понад 110 км. Ось він – найбільший яр Європи, навіть Вікіпедія про це згадує. Ну то що, вперед? Король помер, хай живе король!


Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)
Зображення користувача Гость.

Яких ви 90-м стінок

Яких ви 90-м стінок сподівалися в яру, складеному пухкими породами?  90 м - це різниця висот між позначкою верхів'я і позначкою у днищі яру, правда точно не скажу чи після злиття двох значних верхів'їв (що найімовірніше), чи ще нижче по течії.             Олександр Будько.