Головна > Блог > Фотопрогулянка Білою Церквою

Фотопрогулянка Білою Церквою

Біла Церква – місто в 84км від Києва. Відоме парковим комплексом “Олександрія”. Найчастіше туристи прагнуть потрапити саме туди, минаючи інші міські пам’ятки. Тому саме час познайомитися з містом.

Місто було засноване невгамовним Ярославом Мудрим в 1032г. і назване – Юр’єв (від даного Ярославу при хрещенні православного імені Юрій). Прикордонне містечко швидко облаштовувався. На Замковій горі було закладено церкву, будувалися фортифікаційні споруди. Незважаючи на це, Юр’єв був розгромлений монголо-татарами в 1240р. Пізніше місто відбудовувалося, і не втратило свого оборонного значення. Реконструювали і старовинну церкву, на цей раз її звели з каменю. З 1363г. Юр’єв входить до складу Великого Князівства Литовського. До цього періоду відноситься перейменування міста в Білу Церкву. Сама “біла церква” не збереглася, але відомо її місце розташування – Замкова гора, нині центр міста. Звідси ми і почнемо свій шлях.

Вінчає Замкову гору костел св.Іоана Хрестителя. Справді велична споруда домінує над Соборною площею, яку не омине жодена людина, що в’їхала в місто. Тому у багатьох приїжджих назва міста асоціюється з цим храмом. Але не варто впадати в оману. Костел був добудований в 1812 р. Почав зводити його високоповажний Браницький для своїх співвітчизників католиків. У плані споруда має класичну форму латинського хреста. По кутах фронтальної частини знаходяться башточки – на одній з них годинник, на іншій – дзвони.

Пересікаємо Соборну площу. На діаметрально протилежному католицькому костелу боці знаходиться православний храм – Свято-Преображенський Кафедральний собор (1833-39гг.)

Проходимо повз сакральні споруди і спускаємося до Росі, щоб побачити водяний млин позаминулого століття.

Так як на правому березі особливо робити нема чого, повертаємось назад і пройдемо по головній артерії міста – Олександрівському бульвару . Нинішній будинок творчості – в минулому Зимовий палац 1796р.

Розкішний будинок купця Таубіна (19ст.)

Комплекс поштової станції (1825 – 1831гг.) прихований віковічними соснами.

Олександрівський бульвар веде якраз до відомого білоцерківському дендропарку “Олександрія”, про який можна почитати у наступному доробку.