Подорож Подільськими фортецями

З першими променями сонця прибуваємо в м.Кам'янець-Подільський. Місто відоме своєю багатовіковою історією, видрукуваною на його архітектурі. Вкотре переказувати історію міста і фортеці не буду, щоб не втомлювати читачів. Так рано фортеця ще закрита для відвідування, тому наріжемо коло навколо неї. Піднімаємося на бастіони - додаткові укріплення з каменю і землі, що знаходяться поза стінами фортеці.

За бастіонами перетинаємо Смотрич і обходимо фортеця з південного боку.

Гребля, електростанція і фортеця - архітектурні споруди різних епох, але досить гармонійно виглядають разом.

На місці стародавніх укріплень литовські князі Коріатовичі звели фортецю в 14 столітті. Змінювалися століття, і Кам'янець-Подільська фортеця змінювала господарів: в 1672р. твердиню брали турки, а в 1793р. Кам'янець-Подільський увійшов до складу Російської імперії, і фортецю використовували як в'язницю.

Папську вежу ще називають вежею Кармелюка, якраз тому що в ній відбував покарання ватажок повстанського руху Устим Кармeлюк.

Зліва на право - башта Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська і Нова Комендантська башти.

Ковпак і Папськая башти.

У Денний вежі розміщувався дозор, який невпинно ніс свою службу.

В'їздна брама та Нова Східна башта.

Наступна зупинка - с.Жванець. Від добре укріпленної фортеці, яка грала помітну роль у 17ст., залишилися лише руїни. Найкраще збереглася Північна вежа.

Колись фортеця служила основним форпостом перед грізною Хотинською фортецею. Під час Хотинської битви. (1621р.) Королевич Владислав, який поспішав на допомогу польсько-литовсько-козацькому війську, зупинявся зі своїми воїнами саме тут перед останнім переходом до поля бою.

Місцевість наскільки мальовнича, настільки й тактично вигідна. Панорамний огляд околиць відкривається з височини, яку до того ж оточують 2 річки - Дністер і Жванець. Береги цих річок обривисті і неприступні.

Вдале розташування використовували не тільки наші предки, а й наші сучасники. Тут проходив Кам'янець-Подільський УР. На території фортеці стоїть один з його ДОТів.

Кулеметний напівкапонір з трьома амбразурами був побудований в 1938р.

Спробуємо заглянути всередину. Але броньовані двері у внутрішні приміщення виявилася під замком. На той час на машині підкотила делегація, член якої повідомив мені, що відвідати ДОТ можна за певну плату (він навіть знає хранительку ключа живе неподалік). Але я на ужимки спекулянтів не піддався, тим більше, що інтер'єр подібних споруд мені і так досить добре відомий. Тому виходимо на світ божий.

Час уже далеко за полудень, а шлях має бути неблизький. До заходу треба встигнути в чергову фортецю. Пішки йдемо в Хотин. 

Вступаємо на територію фортеці з півдня через Бендерські (Пашинські) ворота.

Збереглася ще Ясська брама на заході та бастіони.

Замок був зведений в 14 ст., коли ці землі належали Молдавському князівству.

Комендантська вежа і комендантський палац. У ньому помер ватажок союзницької армії в Хотинській війні (1621 р.) Ян Кароль Ходкевич.

Хотинська фортеця відігравала важливу роль в захисті державного кордону і стала яблуком розбрату Сходу і Заходу.

 

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)