Кіровоград. Хоральна синагога та будинок Мейтуса. Шедеври конкурентів

Хоральна синагога та будинок Мейтуса розташовані на вулиці Віктора Чміленка. Ці архітектурні шедеври (я зовсім не боюсь цього слова) збудували різні архітектори, які працювали у Єлисаветграді на зламі 19 і 20 століть - Олександр Лишневський та Яків Паученко. Два конкуренти, один з яких став відомим на всю країну, а інший (на мій погляд більш талановитий) залишився провінційним самородком - Лишневський доріс до "великого" ще за життя, здобувши значне визнання у тоішній столиці, Паученко ж помер у відносно молодому віці, так і не залишивши рідного Єлисаветграда, але зараз вже настав час, коли художник-архітектор Яків Паученко обігнав у відомості та визнанні свого конкурента - в його рідному місті навіть створено архітектурну премію імені Якова Паученка.

Синагога є одним із найяскравіших іудейських храмів України, нині в будівлі синагога та Музей "Євреї Єлисаведграду". Будинок Мейтуса, розташований навпроти, зводився як домівка рабина,  але згодом став власністю лікаря Мейтуса, який влаштував тут приватну лікарню; пізніше у будинку працювала музична школа композитора Густава Нейгауза (нині тут його музей).

Єлисаветградська Велика хоральна синагога була зведена у стилі цегляною еклектики із рисами неомавританської архітектури. Вона вважається одним із кращих зразків еклектичної архітектури в Україні і є однією із найгарніших синагог. Будували храм із 1895 по 1897 роки під керівництвом міського архітектора Олександра Лишнеського (справжнє ім'я Хацкель Меєрович). 

Народився Лишневський у Херсоні (1868 р.), в 20-річному віці поступив у Академію художеств у Санкт-Петербурзі, яку закінчив у 1892 році із численними відзнаками. Повернувся на південь України, у Єлисаветград, де через три роки був призначений міським архітектором. А у 1901 році Лишневський переїхав у Санкт-Петербург, де збудував величезну кількість будівель (в тому числі і видатних), а потім будував і Ленінграді, й не лише цивільні будівлі, але й фортифікації. Помер виатний архітектор у 1942 році в евакуації. Більше про нього розкаже Вікіпедія.

Хоральні синагоги могли дозволити собі лише найбільші й найбагатші єврейські громади. Така була і в Єлисаветграді. Ще у 1853 році на її кошти звели велику синагогу. Але через аварійність конструкцій споруду розібрали у 1895 році, і того ж року заклали нову синагогу - значно більшу. Архітектором запросили 27-річного Лишневського, який мав значну кількість рекомендацій та й взагалі, для єврейської громади він був Хацкелем Меєровичем. Про те якою вийшла будівля можете судити по фото.

При совєтах іудейський храм закрили. Тут влаштували клуб імені Калініна, пізніше будинок культури та кінотеатр. Іудейській релігійній общині храм повернули аж у 1991 році. Нині його відвідують більше тисячі членів общини, причому служби тут почергово проводять рабини прогресивного та ортодоксального напряків іудаїзму.

Із 2002 року синагога має офіційну назву Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр «Хесед Шломо». Тут діють Музей "Євреї Єлисаветграда" (перший подібний в Україні) та «Народний єврейський театр».

Збудувавши синагогу євреї захотіли ще й будинок для рабина, який замовили вже іншому архітектору - Якову Паученку. Великий єлисаветградський зодчий звів неймовірну споруду (стиль - еклектика з елементами неоготики), але рабина у ній не поселили - вирішили продати. Купив будинок дитячий лікар Сергій Самуілович Мейтус. На другому поверсі він облаштував житло для родини, а на першому - лікарню.

Хобі Сергія Мейтуса була музика. В будинку постійно збиралися музиканти, влаштовувались імпровізовані концерти. Можливо тому Юлій Мейтус, який народився тут у 1903 році став відомим українським композитором, автором 15 опер («Ярослав Мудрий», «Гайдамаки»,  «Украдене щастя» та ін.). 

У 1920 році більшовики націоналізували будинок і забули про його минуле. Але минуле не хотіло полишати будинок і так сталося, що у 1940 році тут відкрили музичну школу, якій пізніше дали ім'я видатного піаніста, який народився в Єлисаветграді - Генріха Нейгауза.

Шедевр Паученка (один із багатьох його шедеврів) розглядайте на фото (а краще поїдьте до Кіровограда), я ж хочу хоч трохи розповісти про його автора. Отже, Яків Васильвич Паученко народився у 1866 році в Єлисаветграді. З юних років хотів стати художником, навчався у вечірніх рисувальних класах при реальному училищі, пізніше поступив у Московське училище живопису, скульптури та архітектури, яке закінчив у 1893 році із Малою Срібною медаллю. 

В Єлисаветграді Паученко звів не один десяток будівель, багато з яких можна вважати шедеврами. Саме його називають творцем неповторного єлисаведградського середмістя. В його особистому будинку нині розміщено Музей відомого художника Олександра Осьмьоркіна, який був племінником Паученка й тривалий час жив у цьому будинку. Помер Яків Паученко у 1914 році - тоді йому було 48. Гарна біографічна стаття про архітектора вийшла колись у кіровоградській "Вечірній газеті". Почитайте.

Текст та фото Романа Маленкова

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)