Нерубайка – назва досить красномовна – ліс тут не рубали. Може не було чого рубати? Та ні, згідно з переказами село колись виникло на межі великого лісу, і тоді якраз його рубали дуже активно, і село називалося Рубанка (Зарубанка). Ну а потім рубати заборонили – село стали називати Нерубанкою, яка пізніше перетворилась на Нерубайку.
В селі збереглася старовинна церква. Хоча від періоду своєї побудови, а це може бути навіть 18 століття, вона зазнала значних змін – особливо натерпівся храм у радянський період, коли його закрили й понівечили (скинули хрести і верхи).
Історія Покровської церкви у Нерубайці дуже заплутана. Деякі дослідники зазначають, що вона була збудована у 18 столітті, в період активної колонізації краю Потоцьким для римо-католиків. Лише у 1837 році її перебудували й переосвятили на православну – Гергіївську. Коли вона стала Покровською – достеменно невідомо.
Місцеві мешканці кажуть, що під храмом є підземілля та ходи. Нібито один із останніх священників спустився туди разом із родиною та церковними скарбами. Він так і не повернувся. Можливо ще й досі бродять ті втікачі? Перевіряти не будемо.
Текст Романа Маленкова, фото Алли Комарової
