Біла Церква. Визначні споруди

В Білій Церкві збереглася майже сотня споруд, що офіційно вважаються пам'ятками архітектури. Серед них 15 є пам'ятками національного значення.

Церква та монастир Святої Марії Магдалини

Єдиною культовою спорудою, зведеною за межами історичного центру Білої Церкви, є церква святої Марії Магдалини. Вона була споруджена в 1843 році на кошти Владислава Ксаверійовича Браницького. Будівля храму зведена у класичному стилі, однокупольна, в плані хрестоподібна, чотиристовпна. Дзвіниця прибудована прямо до церкви. Вхід оформлений портиком. Архітектор та художники, які розписували церкву невідомі.
З 1934 до 1942 року церква була закрита. В 1942 році, в період гітлерівської окупації, богослужіння було відновлено і відтоді тут постійно діючий православний храм. В 90-х роках ХХ століття поряд із церквою збудовано каплицю, а у 2001 році почали зводити великий жіночий монастир. Зараз монастир діє, але будівництво ще не завершено. Цікавим фактом є те, що ця споруда не включена до реєстру пам'ятників архітектури та містобудування загальнодержавного значення. Можливо причиною є те, що в період коли складався реєстр, вона була діючим храмом.

Церква Марії Магдалини Церква Марії Магдалини

Церква Марії Магдалини та гребля на Росі

Церква Марії Магдалини та гребля на Росі

Костьол Святого Іоанна Хрестителя

В 1789 році Ксаверій Браницький виділив кошти на будівництво кам'яного костьола на Замковій горі, на місці, де в старовину була латинська каплиця для польського гарнізону. З невідомих причин будівництво затяглось і було завершене лише у 1812 році.
В плані будівлі лежить традиційний, для католиків, латинський хрест. Східна частина хреста завершується напівкруглою апсидою, по кутках західної частини розміщені башти. Одна з них має годинник з двома дзвонами, в іншій розміщено шість дзвонів.
Двоярусну будівлю костьолу увінчує склепіння сферичної форми. Висота споруди 27 м, ширина - 24,5 м, довжина - 35 м.
Інтер'єр костьолу прикрашений орнаментальним ліпленням італійських майстрів. Ліплення коштувало замовникам дорожче ніж сама споруда. Підлогу вимощено різнокольоровими мармуровими плитами. Костьол розписано монументальним живописом (автори невідомі). Костьол був сімейною усипальницею католицької гілки Браницьких, мав 3,5 тисячі парафіян. В 1930 році храм було закрито. Відновили богослужіння у часи німецької окупації (тут же був німецький цвинтар). В 1944 році костьол знову закрили. В 50-60 роки він служив спочатку лекційним залом, потім складом. 1964 року в костьолі провели реставраційні роботи. Нині в будівлі розташовано обласний зал камерної та органної музики. У вихідні дні відбувається богослужіння.

 Костьол Іоанна Предтечі Костьол Іоанна Предтечі

Костел Иоанна Предтечи

Костьол Іоанна Предтечі

Костьол на малюнку Наполеона Орди

Преображенський кафедральний собор

Преображенський собор було збудовано у 1833-1839 роках в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця - Олександра Браницька була похована 15 серпня 1839 року в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва.
Храм було споруджено у класичному стилі. Його висота 40 метрів. Інтер’єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.
Собор мав багате начиння. Однією з реліквій стала “Таємна вечеря”, вишита золотом на малиновому тлі датована ХVст. Також у соборі зберігалася багата колекція стародруків ХVІІ ст.
В 1933 році собор перестав функціонувати. До Великої Вітчизняної війни в ньому знаходився Державний міський архів. В 1941 році склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У повоєнні роки церковна служба відновилась і велась до 1961 року. В 1956 році Преображенський собор було занесено в список пам’яток архітектури, тоді ж розпочався ремонт споруди під час якого під штукатуркою поховали настінні розписи.
В 1989 році собор було передано церковній громаді.

Преображенський кафедральний собор Преображенський кафедральний собор

Преображенский собор

Преображенский собор

Преображенський собор

Дзвіниця Преображенського собору

Преображенський собор на малюнках Наполеона Орди

Микільська церква

Вціліла південна частина найстарішої культової споруди, з тих що збереглися, у Білій Церкві - невеличка Микільська церква закладена гетьманом України Іваном Мазепою в 1706 році, як початковий штрих до великого незавершеного архітектурного комплексу. Ця маленька "церквушка" в свій час виявилась хранилищем багатьох скарбів православ'я.

Микільська церква Микільська церква

Микільська церква

Колишня гімназія (Білоцерківський аграрний університет)

Автором проекту був архітектор Вольман (до речі, за нього Вольмана відзначили урядовим орденом). Поряд з основним корпусом спорудили два кам'яних флігелі, що також входили до комплексу споруд цього навчального закладу. Свого часу Білоцерківська гімназія. була найбільшою серед гімназій України. Цей статус вона отримала у спадок від Вінницької гімназії, яку перевели до Білої Церкви 1847 року.Праворуч від костьолу Іоанна Предтечі розташований великий краєзнавчий музей, а ліворуч - корпуси Білоцерківського аграрного університету, в яких раніше розміщувалась гімназія. Гімназію збудували 1843 року на кошти Владислава Браницького. 

Гімназія

Колишня гімназія

Торгові ряди (Гостинний двір, БРУМ)

Неподалік від Соборної площі розташувався колишній торговий центр Білої Церкви - єврейське місто (від площі сюди ведуть вулиці Ярослава Мудрого та Гагаріна) з Торговим майданом. Саме тут розташована одна з найвідоміших пам'яток міста - Торгові ряди. Цю унікальну споруду збудували Браницькі у 1809-14 роках. Сталося це після підписання угоди з єврейською громадою та початку масового заселення Білої Церкви євреями.
Торгові ряди докорінно змінили економічне і торгове життя Білої Церкви, адже саме з ними було пов’язане проведення чи не найбільших ярмарків Київської губернії – Миколаївського та Преображенського. Навколо Торгових рядів на орендованих графських землях євреї почали будувати великі цегляні та дерев’яні споруди: житлові будинки, крамниці, ремісницькі майстерні і навіть готелі.

 

Торгові ряди

Торгові ряди Торгові ряди

Торгові ряди

Склади Браницьких

Розташовані склади на Олександрійському бульварі (№62) поміж п’ятиповерхівок вулиці Вокзальної. Будівлю складів, з її портиками та колонами, можна назвати зразком марнотратства – зовсім незрозуміло, для чого Браницьким були склади-палац.
Великі стометрові склади, які й зараз виконують свою пряму функцію, є одним з найвидатніших зразків промислової архітектури України кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть. Але туристи бувають біля цієї споруди дуже рідко. Всьому виною багатоповерхові будинки, що стіною оточили будівлю й ховають її від “сторонніх “ поглядів, а також “розмиті” координати споруди в нечисленних путівниках.

Склади Браницьких

Склади Браницьких

Склади Браницьких

Склади Браницьких

Текст і фото Романа Маленкова

ЧИТАТИ ЩЕ ПРО БІЛУ ЦЕРКВУ:

БІЛА ЦЕРКВА

ДЕНДРОПАРК "ОЛЕКСАНДРІЯ"

БІЛА ЦЕРКВА У БЛОЗІ РОСТИСЛАВА МАЛЕНКОВА:

БІЛА ЦЕРКВА

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)