Таємнича ротонда Каневських у Воскресенському

Якщо їхати із Переяслава на Ташань, кілометрів через п’ять побачите поворот на Воскресенське. Проїдьте все село головною, доволі хвилястою дорогою, і вже за ним, праворуч, біля напівзруйнованих корівників ви побачите ротонду Каневських. Те що від неї залишилось.

Церкви ротондального типу в Україні досить рідкісні. Нашвидку можу пригадати церкву Василя у Володимирі, кафедральний храм у Богуславі, церкву на Аскольдовій могилі, а також храм у Лебедівці, великий собор (авторства Миколи Львова) у Яготині. Останні два храми, як і млинок у Кам’янці, були зведені масонами. На мою думку і Каневські могли бути членами ложі масонів, хоча ніяких документальних даних про це не збереглося: церква-ротонда прикрашена дивними рівносторонніми хрестами, нехарактерними для православної традиції може бути чітким доказом.

У Воскресенському (раніше село називалося Козине Болото) до приходу більшовиків був розташований великий маєток Каневських, з палацом, парком, родовою церквою. Нині на місці маєтку залишки колгоспного саду та напівзруйновані будівлі ферм. Церква Воскресіння Христового, зведена (згідно із підказкою архітектора Івана Бикова у 1855 році) – єдиний свідок колишньої величі дворянської садиби. Мені взагалі дивно, що вона збереглася.

Храм значно більший ніж я міг припустити переглядаючи фото. Величезні вікна та дверний прохід дуже сильно зменшують візуальні розміри ротонди, але її висота, навіть без бані (хоча цегляне склепіння в молитовному залі збереглося) точно вище 10 метрів, як і діаметр.

В храмі не збереглося ніякого оздоблення, лише ззовні, над віконними нішами є деякі елементи декору (ті самі лицарські хрести). Покриття підлоги давно здерли, тому видно частину цегляного підпілля. Перед входом валяються гранітні блоки – все що лишилося від сходів. Дивно, що ніхто їх не поцупив – вони досить гарної роботи.

Особисто моя думка – Воскресенська церква не настільки поруйнована, щоб її  не можна було відновити – стіни і склепіння практично цілі. Прекрасна була б пам’ятка, якби її відреставрувати.

Текст та фото Романа Маленкова

Далі фото Олександра Мальона

50.065514, 31.548572 Дивитись на мапі Google Maps