Ковалівка

Село Ковалівка  знаходиться за 65 км від Києва. Засноване в 1501 році. Популярна легенда ніби молодий коваль  Мина Назаренко заклав хату, а поряд кузню. Омиває село річка Кам'янка, яка тут складається з каскаду ставків, що тягнуться в сусідні села Паляничинці та Кищинці. Іншими словами досить повноводна. Про резиденцію Засух складається два враження. Перше враження - це незвичне, охайне село, що вражає своїм центром.

Потрапивши сюди можна уявити на декілька десятків хвилин, що знаходишся в Швейцарії. Надзвичайні будиночки, акуратно вистрижені газони, до блиску чистенькі дороги.  Проявляються тут також і українські традиції в весільних обрядах, які тут часто-густо проходять. Найбільш ексклюзивна споруда - це квітковий годинник (" Годинник вічності" - так його називають і жителі села).

Його аналоги можна зустріти в Німеччині чи Швейцарії. Він збудований на землі, але діями керує звичайна компютерна програма. В 1997 році на кошти агрофірми "Світанок" за підтримкою голови правління Засухи Тетяни Володимирівни була збудована церква Різдва Пресвятої Богородиці. Поруч встановлено було пам'ятник Петру Могилі (на сайті села буцім-то єдиний в Україні, хоча принаймі ще один я бачив в Києво-Печерській Лаврі). Як би не було, але в Ковалівці пам'ятник видатному діячу України знесли на невизначений час. Друге враження менш приємне за перше - це феодалізм, який тут присутній (no comments). Ще в так званій Швейцарії збудовано багато мега сучасних будиночків: гімназія, оздоровчо-профілактичний комплекс, готель "Лілея", готель "Либідь", ресторан, піцерія "Dream Land", будинок культури, салон краси та ін. Ось така вона Ковалівська "Земля Мрії".