Буденець

Із центра Сторожинця прямуємо вулицею Богдана Хмельницького на південь, у бік Буковинських Карпат. До речі вулиця Хмельницького (яка, замітьте, веде на КПП і їй, відповідно, користуються іноземні громадяни) – найгірша дорога, яку мені доводилося бачити у своєму житті. Де ви ще побачити ями глибиною 15 – 20 сантиметрів уздовж 2 кілометрів міжнародної траси?!

Дорога повільно піднімається вгору густим буковим лісом у напрямку румунського кордону. Приблизно через 20 кілометрів з’явиться перше поселення – село БУДЕНЕЦЬ. Слід відмітити, що з Буденця, а також на схід і на південь від нього, починається так звана «румунська» частина Буковини. У Буденці, як і у більшості сіл цього регіону переважає румунське населення, тому почути на вулицях українську, або інші мови, буде не просто.

У молдавському літописі село вперше згадується раніше за Сторожинець, а саме – у 1435 році. Колись це було декілька хуторів у долині річки Малий Серет, об’єднаних пізніше під назвою Буденець, яка пішла від назви потоку Будей – притоку Малого Серету. У австрійські часи Буденець був володінням родини польських феодалів Волчинських, які залишили після себе шикарний палац у центрі села.

Ще перед в’їздом до села ліворуч від дороги у лісі на пагорбі стоїть невеликий, але симпатичний і високий костел. Костел-капличка Успіння Пресвятої Діви Марії побудовано у 1891 році для місцевих римо-католиків коштом Марії де Петріно. Пізніше споруда стала могильною капличкою родини Петрино.

Після розпаду Австрійської імперії з приходом румунської влади майже вся німецька громада покинула Буденець, тому у міжвоєнний період костел майже не використовувався. Лише на престольне свято – день Успіння Богородиці в каплиці провадилася меса. Після другої світової костел було закрито, він поступово руйнувався, і лише в середині 90-х років минулого століття храм було повернено віруючим. Але поки що його маленьке приміщення облюбував склад деревини: навколо пам’ятки активно вирубується ліс.

Так костел виглядає з траси:

Майже у центрі села ліворуч від головної дороги увагу мандрівника приверне будівля жовтого кольору з двома псевдоготичними декоративними башточками на фронтоні. Цей палац кінця ХІХ століття нагадує про колишню велич польських поміщиків – хазяїв Буденця.

За переказами, палац побудував пан Мікулі, за якого вийшла заміж донька землевласника Волчинського. Навколо палац оточував дендропарк, від якого сьогодні залишився лише невеличкий сквер з 300-річним дубом.

Поруч з палацом розташований невеличкий флігель. Палац Мікулі дійшов до наших часів майже в ідеальному стані, і є одним з найоригінальніших пам’яток палацового мистецтва на Буковині.

Сьогодні в палаці розташована загальноосвітня школа з румунською мовою навчання.

Напроти палацу ліворуч від головної дороги на базі джерела гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води «Буковинська-2» будується бювет мінеральних вод та сучасний туристичний комплекс, якій отримає назву «Панський маєток». А на базі іншого джерела, що має назву «Буковинська» вже побудовано завод мінеральних вод.

Звідси невелика вулиця приведе нас до центру села, де розташована ще одна пам’ятка, тепер вже дерев’яна. Церква Св. Архангелів Михаїла та Гавріїла була побудована протягом 1799 – 1803 років у типовому для Буковини «хатньому» стилі.

Тридільна церква покрита високим скатним дахом, верх якого увінчаний трьома сигнатурками. Дах під бляхою, а стіни оббиті тесом і пофарбовані у світло-зелений колір. З боку до бабинця прибудований притвор, а сам бабинець оточений по периметру цілком сучасними віконцями – незвичайне явище для храмів подібного типу.

Незвичайною є дзвіниця. Нижній її ярус – квадратний і нібито доповнює храмовий ансамбль. Верхній ярус у півтора рази вищий за нижній, шестигранний, що завершується пірамідальним дахом. В такому вигляді дзвіниця більше нагадує невеликий костел, чи, навіть, замкову вежу. А хтось знаходить її схожою на космічну ракету.

Нажаль, вид на неповторний в архітектурному плані ансамбль Михайлівської церкви та дзвіниці псує нещодавно побудований великий мурований храм.

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)                          [info]andy_babubudu

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)