Твердині Волині ч.2 (Дубенський замок, Тараканів форт)

Продовжуємо досліджувати оплоти легендарної Волинської землі. Наступною зупикною стало містечко Дубно. Про Дубно відомо з Іпатіївського літопису, де місто згадується у зв'язку з подіями 1100 року. Розвиватися ж місто стало завдяки князям Острозьким з 15ст. Значення містечка збільшувалося у зв'язку з місцем розташування на перетині доріг і проведення ярмарків. У 16ст. Дубно отримує Магдебурзьке право. Місто росте і будується. Центр міста і зараз усіяний старими будівлями. Зі збільшенням торгового значення міста, росло і культурно-релігійне. Зводяться церкви і костели. Одна з культових споруд, навіть, мала оборонне значення. Костел Бернардинів (17ст.), обнесений оборонним муром з бійницями, міг за себе постояти в неспокійний час.

Ну, а головним оплотом міста був княжий замок. Спорудили його на місці давньоруських укріплень в 1492р. князі Острозькі.

Західна сторона замку, що примикала до міста, захищена глибоким ровом і гронверком, що складається з двох бастіонів з'єднаних куртиною. Вони були добудовані вже у 17ст. Янушом Острозьким.

У вежі північного бастіону є своя легенда. Колись красуня Беата, племінниця владики Острозького, відбила напад татар влучним гарматним пострілом, що повалив ханський намет. Красива легенда не менш красивої вежі, яку тепер називають Беаткою.

Східний рів при необхідності заповнювався водами р.Ікви, з інших же сторін вона самa захищала твердиню, огортаючи своїми водами неприступні стіни.

Замок з містом зв'язує перекинутий через рів дерев'яний міст. А вхід захищає надбрамна оборонна надбудова.

За укріпленнями на замковому дворі розташовувалися два княжих палаци, казарми гарнізону і численні господарські споруди.

Палац князів Любомирських був побудований архітектором Домініко Мерліні у 18ст. вже за нових господарів. Своєю пишністю внутрішнього оздоблення і чудовою бальною залою він переплюнув старий палац Острозьких.

У замку навіть розміщувалася власна ливарня і ковальня, які і поповнювали арсенал гарнізону. Наприклад, у 16ст. тут на озброєнні було вже 73 гармати. Гарнізон замку теж був чималий. Господарі грунтовно готувалися до частих облог татар і козаків у ті буремні часи. Крім постійних військ, які розміщувалися в фортеці, допомагало тримати оборону і місцеве населення, яке переходило в замок по підземним ходам під час ворожих облог. Але не тільки укриття надавав замок - тут були запаси їжі і води, які виручали дубенчан в лиху годину.

Про неспокійні моменти життя міста і замку є свідчення в літературі. Ось уривок з безсмертного "Тараса Бульби" М. В. Гоголя:

"Войско решилось идти прямо на город Дубно, где, носились слухи, было много казны и богатых обывателей. В полтора дня поход был сделан, и запорожцы показались перед городом. Жители решились защищаться до последних сил и крайности и лучше хотели умереть на площадях и улицах перед своими порогами, чем пустить неприятеля в домы. Высокий земляной вал окружал город; где вал был ниже, там высовывалась каменная стена или дом, служивший батареей, или, наконец, дубовый частокол. Гарнизон был силен и чувствовал важность своего дела. Запорожцы жарко было полезли на вал, но были встречены сильною картечью. Мещане и городские обыватели, как видно, тоже не хотели быть праздными и стояли кучею на городском валу. В глазах их можно было читать отчаянное сопротивление; женщины тоже решились участвовать, — и на головы запорожцам полетели камни, бочки, горшки, горячий вар и, наконец, мешки песку, слепившего им очи..."

Кажуть, фортецю так ні разу і не взяли, тому її і називають Волинською твердинею.

Іще одною оборонною спорудою міста є Луцькі ворота (16ст.). Вони були основою західного вузла оборони міста. Являють собою рідкісний для України вид фортифікаційної споруди - башту-барбакан.

Проходимо ворота і виїжджаємо з міста в напрямку села Тараканів, за яким знаходиться форт кінця 19ст. 

Завдяки генію фортифікації Тотлебену в 1885 - 1890рр. був побудований форт для захисту західного кордону Російської імперії. Свого часу форт був передовиком фортифікаційної думки - для його будівництва крім землі і цегли був використаний бетон, а численний гарнізон користувався не тільки лазнею, а й електрикою і телефонним зв'язком. Але, з розвитком артилерії, це колосальне спорудження швидко втратило свою актуальність, незважаючи на перераховані вище нововведення.

Квадратний в плані форт розташований на спеціально насипаному пагорбі і оточений ровом і земляними валами.

Для більшої міцності вали зміцнювалися ескарповими і контрескарповими стінами з цегли і бетону.

На головному валу знаходилися бетонні каземати і гарматні вежі для ведення вогню по противнику.

Кілька потерн з'єднували рів з цитаделлю форту.

Вони проходили крізь вал, в який з внутрішньої сторони були вбудовані безпечні казарми.

Один з входів в безпечну казарму є залізобетонний сквозник. Така обновка з'явилася вже в 30-і роки 20 ст. при поляках.

Вхід захищався кулеметами. Ось і амбразура для одного з захисників.

Всередині знаходилися житлові приміщення гарнізону, склади боєприпасів і електростанція.

Центральним спорудженням форту була адміністративний казарма. Вона відокремлювалася від валу з безпечними казармами військової вулицею.

Центральна казарма двоповерхова трапецієподібної форми. У ній знаходилися адміністративні, господарські установи, комендатура і штаб, а також полкова церква.

Дубенський форт брав участь в ПСВ: в 1915р. війська російської армії залишили форт, чим скористалися австрійці, що зайняли його на півроку. В ході Брусилівського прориву влітку 1916р. російські вибивають австрійців і займають оплот. До речі, поховання австрійців можна зустріти на шляху в форт. Ну, і ще форт служив притулком полякам в 20-30 роки, вкриваючи від червоних. Нині тут цілковита розруха - зберегти, або переобладнати його під щось мирне не буде змоги допоки він буде на балансі віськового відомства.

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)