Славута. Паладіанство та єврейський цвинтар

Відразу скажу що у Славуті найкраще – це пиво. Його багато хто називає кращим в Україні. Можливо це і дійсно так. Якось ми запитали власника пивоварні «Шульц», у Житомирі, Даніеля Вашу, яке ж краще пиво в Україні. Він сказав: «Князь Сангушко» - це справжнє чеське пиво, причому не таке як зараз, а як варили колись». Будете у Славуті – купіть на розлив, ціна смішна, смак – казковий. А крім пива що? Неймовірний палладіанський костьол та похмуре єврейське кладовище – це обов’язково варто побачити. Ну ще є єпархіальна церква у центрі та монастир на околиці, якраз біля єврейського кладовища, але то вже таке.

Костьол Святої Дороти

Єврейський цвинтар

Славута місто відносно молоде, як для Правобережжя (і Поділля зокрема) – його у 1633 році заснував князь Заславський. Славутин – так воно тоді називалося. Магдебурзьке право, козацька війна, зміна власників (польські магнати приходили один на зміну іншому) – все як «положено», як для тих буремних часів. 

Звичайно ви зрозуміли, що пиво «Князь Сангушко» - не випадковий бренд, саме Сангушки найдовше володіли Славутою, й були останніми її власниками. Саме вони збудували перше промислове підприємство у місті – суконну фабрику. А потім почалося: миловарний, рубероїдний, пивоварний (оце клас), фарбувальний, чавуноливарний, порцеляновий заводи, завод землеробських знарядь, папірня, каретна майстерня – Сангушки ніяк не могли зупинитись в індустріалізації Славути, особливо після того, як у 1872 році через місто пройшла Києво-Берестейська залізниця.

Дуже цікавий заклад відкрив Роман Сангушко у 1908 році – кумисо-лікувальний санаторій. Ви чули взагалі про таке? Це ж скільки коней требуло тримати, щоб надоїти молока на кумис? В санаторії, свого часу, лікувалась Леся Українка, а взагалі заклад приймав за сезон (із травня по вересень) 800 хворих.

Церква Різдва Богородиці, 1819 р.

Монастир Святої Анни

Якщо вже згадали про Романа Сангушка, то варто зазначити, що князя вбили багнетами солдати 264 піхотного полку імператорської російської армії. Це темна історія, яка має декілька версій, але точно відомо, що солдати полку регулярної армії, розквартированого у Славуті, закололи 85 річного князя. І нехай замовкнуть ті, хто заперечує окупаційну сутність російських військ в Україні в усі часи. Князя вбили, палац спалили, і навіть не більшовики.

Церкву Різдва Богородиці – нині головний православний храм Славути, побудували у 1819 році, а через шість років звели величезний костьол Святої Дороти. Зустрічається інформація, що Сангушко не став заморочуватись іменитим архітектором, а взяв за зразок якийсь паризький храм, дехто навіть пише що Сент-Есташ. Можливо паризький, але точно не готичну перлину Сент-Есташ.

Костьол Святої Дороти звели у стилі палладіанства, із елементами пізнього бароко. Будівельними роботами керував інженер із Славути на прізвище Брунак. Більш детальну інформацію про будівництво храму дає всезнаюча Вікіпедія.

Костьол у Славуті – дуже ефектна споруда, фото не передає її колориту. Храм дуже великий, стиль доволі рідкісний – в Україні всього кілька великих будівель звели у цьому стилі (зокрема, палац Розумовських у Батурині). 

На початку 20 століття у Славуті було дві православні церкви, костьол та кірха. Більшість населення міста складали євреї, які мали свою синагогу, хедер, Талмуд-Тору, колу рабинів. Нині у місті євреїв майже немає, але велике єврейське кладовище збереглося. Воно доволі непогано доглянуте. Розташоване кладовище на околиці Славути, біля монастиря Святої Анни (це новий жіночий монастир).

У центрі міста є фірмовий магазинчик славутського пива – заскочте туди, навіть якщо пива не п’єте – будь хто із ваших знайоми, серед тих хто п’є пиво, буде щасливим від такого подарунку, тим більше, що ціни там смішні.

Текст та фото Романа Маленкова

Більше фото дивіться у фотогалереї 

Славута. Паладіанство та єврейський цвинтар
Для просмотра карты нужно активизировать Javascript (или просто немного подождите)