Сюди я давно хотів попасти, знаючи, що тут зберігся не надто відомий замок-палац, а швидше – оборонний двір Долгаїв-Телеки. Про замок у Довгому я, як і більшість інших, дізнався з книги Ореста Мацюка “Замки і фортеці Західної України” (2005 р.), останній розділ якої (про Закарпаття) Микола Казурак. Там було опис замку і його коротка історія, які, очевидно, були запозичені з чотирьохтомника “Памятники градостроительства и архитектуры УССР” (1983 р.). Після цього майже нічого нового про Довжанський замок ніхто не писав.
Містечко Довге лежить в долині річці Боржава в 26 кілометрах на північний схід від Іршави. Я вирішив відвідати Довге в купі з подорожжю Боржавською вузькоколійкою, яка, до речі, проходить і через Довге. Роздовбана (ще, напевно, радянська) маршрутка з Іршави їхала цю коротку відстань півтори години. Чотири рази вона ламалася, водій кожного разу бігав до місцевих мешканців, набирав воду у заливав її у радіатор. При чому машину, в якій жодне вікно не відкривається, чомусь залишав на сонці. А спека в той день була неймовірною. Коли я доїхав до Довгого, мені вже не хотілося ніяких замків.
Однак, як тільки перед очима з’явилися башти оборонної садиби, мій настрій різко покращився, а старий парк навколо і в середині фортеці дав можливість забути про спеку.
Трохи історії. Перша згадка про Довге відноситься до 1383 року. В період з 1383 до 1404 років воно згадується в письмових джерелах, як Госсумезо (Hozyowmezew) від угорського Hosszúmező, що перекладається, як “довге поле“. В деяких документах за 1463 р. зустрічається назва Naghdolha або Nagh Dolha. Очевидно, існуюча назва поселення пішла від його власників Долгаїв, які у 1417 році звели у Довгому перший дерев’яно-земляний замок. У 1460 році угорський король Матяш Гуняді Корвін дозволив Долгаям вимурувати в Довгому кам’яний замок. Залишки його старих стін і досі збереглися у підвальних приміщеннях замкового палацу.
Будівництво нового оборонного двору у Довгому на місці старого Довжанського замку розпочали у 1712 році графи Телеки. На першому етапі будівництва були споруджені житлові приміщення графів – замковий палац. Палац садибного типу, що примикає до північно-західного муру, є одноповерховим і прямокутним у плані. Головний фасад палацу прикрашають ризаліт і пілястри. Великі прямокутні вікна обрамлені лиштвами. Весь декор палацу виконаний штукатуркою.
Найбільше в палаці вражає непропорційно високий чотирьохсхилий дах із заломом. Складається враження, що його висота чи не вдвічі більша за основний об’єм будівлі.
Палац з тилу:
На другому етапі будівництва у середині XVIII ст. були побудовані оборонні стіни з бійницями і башти. Замок утворив квадрат розміром 65 на 65 метрів, з чотирма кутовими восьмигранними баштами, які перекриті наметовими дахами.
Стіни з бійницями:
У 1774 році було закінчено будівництво в’їзної брами. Вежу збудували у центрі південно-західного муру. Вона восьмигранна, має два яруси. Над баштою зберігся викарбуваний під час будівництва замку герб містечка, який також містився у гербівнику міст і містечок Угорщини 1880 року. У 1798 році споруджений комплекс набрав теперішнього вигляду.
На замковому подвір’ї було розбито невеликий парк, який до наших днів зберіг свою планувальну структуру.
До садибного комплексу входять два господарських приміщення. Обидва вона одноповерхові. Перший примикає до північно-східної стіни, інший винесений за межі садиби. Сьогодні в стінах замку-палацу розташований протитуберкульозний санаторій.
Майже напроти замково-палацового комплексу в самому центрі селища побачимо пам’ятник учасникам антигабсбурзьких визвольних рухів – 50 куруцам. Монумент, що являє собою увінчану турулом колону, постав у 1903 році на честь 200-ліття битви куруців на Лемацькому полі неподалік від Довгого на чолі з Томашем Есе.
Прогулюючись центром Довгого, неможливо не помітити параду 4 храмів різних конфесій, які вишукалися в шеренгу уздовж головної вулиці Довгого. Три з них: римо-католицький, греко-католицький і православний знаходяться на одній лінії і своєю різноманітністю утворюють чудовий архітектурний ансамбль центра Довгого.
Подивимося на кожний храм окремо.
Найближча до замку – православна церква Успіння Пресвятої Богородиці, виконана тим не менш у закарпатському стилі. Храм будували протягом 1909 – 1911 років, як греко-католицьку. Незважаючи на позолочений по-православному верх та пофарбовані у синій колір стіни, храм виглядає дуже гармонійно.
Трохи далі від православної – греко-католицька церква св. Іллі. Також збудована у 2002 році по-закарпатськи, але в сучасних модернистських традиціях.
І, нарешті, третій храм – римо-католицький костел Зіслання Св. Духа, зведений у модернистському стилі у 1999 році більше нагадує літаючу тарілку, ніж культову споруду.
Напроти нього в деревах заховався четвертий храм Довгого, яким сьогодні послуговується словацька громада.
Довге – селище ХХІ століття:
Сьогодення містечка:
Текст та фото Андрія Бондаренка 
andy_babubudu
