Кваси

Кваси розташовані у надзвичайно мальовничому місці, в долині Чорної Тиси між двома гірськими грядами. Нині воно відоме кількома санаторіями і мешкає тут трохи менше 2 тисяч осіб, хоча зважаючи на його довжину здається, що народу тут значно більше.

Греко-католицька церква (ХІХ ст.)

Ось що пише про Кваси сайт “Спадщина віків”: “Згідно з історичними довідками та джерелами появу с. Кваси датують 1684 р. У XVIII ст. село належало до Королівської комори, було руським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. В селі є безліч мінеральних джерел, вода з яких належить до унікального типу «Арзні» і «Єсентуки». Першу водолікарню та купелі «Буркут», (інша назва мінеральної, дещо газованої води гуцульською говіркою) на базі мінеральних джерел, було збудовано за часів панування Австро-Угорської монархії у середині XIX ст. ання Австро-Угорської монархії. У роки іноземного панування до 1944 року село мало назви Боркут, Тисаборкут. 

Головне багатство й унікальний лікувальний засіб села Кваси — це цілюща мінеральна вода Чорнотисянського родовища, яка добувається із власної артезіанської свердловини. За своїм складом вона слабковуглекисла, миш’яковиста, малої мінералізації, хлоридно-гідрокарбонатно-кальцієво-натрієва, холодна, з підвищеним вмістом метаборної кислоти. 

Іншими словами, вода санаторію «Гірська Тиса» — єдина в Україні природна мінеральна миш’яковиста вода. Цілющі властивості цієї води дуже добре та позитивно впливають на покращення обміну речовин, відновлення опорно-рухового апарату, та виводить з організму зайві солі та радіонукліди.

Село Кваси ще називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одного з невід’ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді. Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства.”

Церква Різдва Богородиці (1860, 1931 рр.)

У Квасах, при дорозі стоїть дерев’яна церква Різдва Богородиці. Вона типова для цих місць – базиліка зведена у гуцульському стилі. Її звели у 1860 році, а у 1931-му вона була дещо перебудована. Поряд із храмом дзвіниця, а за ним – старий цвинтар.

Ще одним храмом Квасів, і знову розташованим біля дороги є греко-католицька церква. На тлі зелених Карпат вона виглядає просто чудово, але інформації добути про неї майже не вдалося, єдине, що збудували її наприкінці 19 століття, і, найімовірніше, раніше вона була римо-католицькою.

Фото Романа Маленкова і Сергія Щербія

48.150512, 24.277039 Дивитись на мапі Google Maps