Богуслав

Богуслав - одне з найстаріших міст Київщини. Він був заснований князем Ярославом Мудрим в 1032 році. Це була фортеця на річці Рось, збудована для захисту південних рубежів Київської Русі від кочівників. Богуслав розташований у дуже мальовничій місцевості на скелястих берегах Росі. Зараз в місті мешкає 17 тисяч чоловік.

Панорама Богуслава із правого берега Росі

Богуслав із правого берега Росі. Фото Романа Маленкова


А ось що пише путівник: Дванадцять маршрутів Київщиною. - К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.

Богуслав. Вулиця Шевченка
Вулиця Шевченка

Раніше місто називалося Богуславль. Заснував його князь Ярослав Мудрий у 1032 році як форпост на південному кордоні руської держави. 1240 року Богуслав ущент зруйнували орди Батия. Відродився він у XІV столітті вже у складі Литви. 1589 року польський король віддав місто у власність Янушеві Острозькому. Князь укріпив замок, а мешканців міста наділив значними привілеями. У 1620 році місто отримало Магдебурзьке право. Приблизно тоді ж у місті сформувався козацький полк, який з перемінним успіхом існував до 1712 року. Полк прославився в 1702 році, коли на чолі з Самійлом Самусем підтримав повстання Семена Палія.

Кам'яниця
Кам'яниця - унікальна для Наддніпрянщини споруда, адже таких практично не збереглося. Вона була збудована у 1726 році. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Богуслав був на провідних ролях під час усіх козацьких та гайдамацьких повстань. Але сучасникам Богуслав більш відомий своєю легендарною уродженкою, героїнею народних дум Марусею Богуславкою. Під час одного з татарських набігів вона потрапила в неволю і опинилась у гаремі турецького султана. Якимось чином Маруся роздобула ключі від в’язниці й випустила на волю кілька сотень козаків-невільників. Нині в центрі міста на березі Росі стоїть пам’ятник Марусі Богуславці.

Із 1774 року місто було у власності Станіслава Понятовського, але через одинадцять років його викупив Ксаверій Браницький. А в 1796 році Богуслав отримав статус повітового міста, яким залишався до 1846-го.

 

У ХІХ столітті Богуслав відвідали багато відомих людей. Серед них Пушкін і Гоголь. Уродженцем Богуслава був художник Іван Сошенко, а його друг Тарас Шевченко неодноразово бував у місті. У 1859-61 роках в богуславському духовному училищі працював Іван Нечуй-Левицький, який, до речі, тут же й навчався (1847-52). 1877 року до Богуслава приїхав 18-річний Соломон Рабинович (Шолом-Алейхем). Три роки він працював учителем дочки багатого орендаря Елімелеха Лоєва. Майбутній всесвітньовідомий письменник закохався в свою ученицю. 1883 року всупереч волі Елімелеха Соломон викрав Ольгу Лоєву та одружився з нею. А в 1885-му до міста приїхала Марко Вовчок. Перед переїздом до Хохітви рік вона прожила у Богуславі.

Троїцька церква
Троїцька соборна церква. Споруда зведена у 1862 році на місці старої церкви. Освячена митрополитом Арсенієм. Пам'ятка архітектури національного значення.

Нині Богуслав – районний центр із 16-тисячним населенням. Розташований він у напрочуд мальовничій долині, “прорізаній” Россю у велетенському масиві гранітів, що отримали назву богуславських. Схилами ріки розкидані величезні кам’яні брили, берег подекуди сформований стрімкими прямовисними скелями. Деякі мікрорайони Богуслава нагадують гірське поселення, а парк, розбитий на кам’янистому острові, утвореному старим та сучасним руслами Росі, можна вважати одним з найгарніших провінційних парків відпочинку в Україні.

Троїцька церква
Троїцька соборна церква

У Богуславі збереглося чимало старовинних житлових та адміністративних будинків, більшість із яких звели у ХІХ - на початку ХХ століть. Але найцікавішим серед них є будинок, зведений на початку XVIII століття (1726 рік). Це рідкісна для Центральної України будівля – кам’яниця (вул. Шевченка). Спочатку вона виконувала житлово-фортифікаційні функції, а в другій половині ХІХ століття тут розміщувалась єврейська релігійна школа хедер. У пореволюційні роки кам’яниця була клубом для глухонімих, у роки німецької окупації – управлінням гестапо, а після війни тут організували музей комсомольської слави. Вже у ХХІ столітті ця симпатична будівля була реставрована, нині у ній облаштовують Музей народних промислів.

Головною пам’яткою Богуслава є ефектна соборна Троїцька церква. Збудували її у 1862 році на місці старої дерев’яної церкви. Будівля зведена в нетиповому для українських православних храмів стилі. Це кругла в плані, оточена колонадою велика ротонда з прибудованою дзвіницею. Парадний фасад церкви – чотирьохколонний портик тосканського ордеру. Церкву видно здалеку, адже розташована вона на пагорбі над долиною Росі.

Скелі

Скелясті береги Росі

Скелі

Є у місті ще одна культова пам’ятка – Миколаївський монастир (вул. Озерна, 35). Обитель була заснована ще в XVI столітті й тривалий час залишалась головним осередком православ’я у краї. У XVIІ столітті поляки зробили монастир греко-католицьким, але після гайдамацького повстання у 1768 році він знову став православним. У ХІХ столітті при монастирі діяло духовне училище, а 1853 року на території обителі збудували величний Успенський собор з високою дзвіницею. Ця споруда не збереглась. Під час ІІ Світової війни вона була дуже пошкоджена, а в 1948-50 роках її взагалі розібрали.

Монастир функціонував до 1929 року, потім його закрили, а келії облаштували під господарські потреби. Відновили обитель у 1993 році.

Фото Романа Маленкова 2007 року. Далі фото 2014 року

Найстаріша будівля Богуслава - кам'яниця. Нині будівля перебуває у занепаді. Сім років тому їй було значно краще

Будинок власника суконної фабрики купця Покраса нагадує палац. Особисто мені він схожий на Юсупівський палац у Кореїзі (звичайно, у зменшеному вигляді). Він був зведений у 1887 році за проектом київського архітектора Андрія-Фердінанда Краусса

Миколаївський монастир у Богуславі був відомий ще із другої половини 16 століття. Проіснував він до першої половини 20 століття, доки не був закритий більшовиками. Храми монастиря зруйнували, а в келійних корпусах розмістили господарські підприємства. Істурію Богуславського Миколаївського монастиря можна почитати у Вікіпедії. Нині монастир відбудовують. Нижче старі й сучасні фото монастиря.

Миколаївський монастир. Фото кінця ХІХ ст.

Сучасний вигляд вигляд Миколаївського монастиря


49.542952, 30.882923 Дивитись на карті: Google Maps