Тростянецький дендропарк

Назва: Тростянецький

Категорія: Дендрологічний парк

Значення: Загальнодержавне

Розташування: Чернігівська область, Ічнянський район, с. Тростянець

Площа: 204,4 га

Підпорядкування (відання): Національна академя наук

Рік створення: 1983

Код (державний кадастровий номер): 9Б00000Ж0001

Детальна інформація:

Дендропарк „Тростянець” - високохудожній зразок паркового будівництва, справжній музей природи. Він розкинувся поблизу с.Бережівка на площі 207 га. Це один з найбільших штучних паркових масивів України.

Його історія починається у 1820 р., коли  Скоропадські купили у козака з с. Васильківців І.Хорунжія хутір Тростянець, який уперше згадується під 1549 р. як власність Києво-Микільського монастиря.

У 1830 р. І.Скоропадському, який збудував тут палац, спорудив греблі й загати, в результаті чого на площі понад 10 га утворилися 4 стави: Великий, Куциха, Лебединий, Безіменний, що стали головним елементом паркового комплексу.

Перші дерева висаджено 1834 р. в затишному виярку Богівщина. Поруч з Великим ставом на площі понад 20 га висаджено ялини й тополі. Незабаром Богівщина поповнилася багатою колекцією здебільшого рідкісних дерев. До кінця 30-х на польових землях вже росло багато берези, липи, клена, дуба, хвойних. Насадження розмежовувалися мальовничими галявинами. На поч. 40-х у парку з'явилися дерева з Петергофського, Ризького, Нікітських ботанічних садів. Тоді ж стали садити дерева за межами парку - смугами і гаями (Іванове, Бабусине, Вітерець та ін) - всього 20. Кожна посадка складалася з дерев однієї чи кількох порід.

Насадження   гаїв   створило   м’який   перехід   від   степового  ландшафту  до паркового масиву, захищало дендропарк від негоди, вітрів, суховіїв. У 50-х роках 19 ст. відомі садівники з Петергофу брати Євстигнєєви розробили план парку.

У 1858 р. І.Скоропадський доручив садівнику К.Шлінглофу створити у південно-східній частині парку штучний гірський сад. Цій роботі передувало створення місцевим художником-пейзажистом ландшафту з загостреними вершинами, що нагадували Альпи. Земляні роботи тривали майже 30 років, до смерті І.Скоропадського (1887).

    Формуванню паркового пейзажу багато праці  і знань віддали талановиті садоводи з місцевих селян Янік, Круподеря, Беззуб, Ткачун, Верескун та ін. Нині у парку росте 520 видів і форм дерев та чагарників; у колекціях дерев і чагарників (арборетумі) - 1700 видів, різновидів і форм; декоративних квіткових рослин - 250 сортів.

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)