У середмісті Черкас на території Верхнього міста в межах т.з. «литовського» замку, що на Дзеленьгорі, продовжуються археологічні розкопки, які проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України.
- Знахідка археологів. Черкаси
Як повідомляє прес-служба Інституту археології, це другий після 2020 року сезон досліджень у цій локації.
Перед тим археологи працювали на ділянці за адресою: вул. Байди-Вишневецького, 2 (у дворі «Будинку Кринського»), а цього року розширили розкоп на схід – на сусідню ділянку на Старособорному узвозі, 11/3.
Серед знахідок – артефакти різних періодів, що охоплюють час від зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. — І ст. н. е.) до ранньомодерної доби. Більшість знахідок належать до ранньої історії Черкас та пов’язані із міським замком кінця XIV — початку XVII ст.
- Рештки шпихлір-арсеналу
- Рештки шпихлір-арсеналу
Найбільше дослідників потішила знахідка шпихлір-арсеналу (продуктової комори). Це велика за розмірами (4,5 х 5,5 м) споруда напівземлянкового типу. Наразі розчищено верхню частину заповнення її котловану й виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки й балки просілого перекриття. На долівці знайдено рештки згорілої дерев’яної діжі. На превеликий жаль, об’єкт виявився сильно пошкодженим. До речі, найбільшої шкоди йому завдали нещодавно – близько п’яти років тому: колишній власник ділянки без відповідної археологічної експертизи спорудив житловий будинок, який згодом мусив розібрати. Це незаконне будівництво лишило «непозбувні шрами» на черкаському замчищі – знайдену споруду прохромлюють залізо-бетонні палі й перерізає мурований підвал… Утім, і в такому «скаліченому» вигляді об’єкт є цікавим і перспективним для вивчення.
У нинішні буремні часи чимало археологів зі зброєю в руках боронять незалежність і територіальну цілісність України. Одним із завдань науковців, які лишаються на робочих місцях, є боротьба з імперсько-радянськими й російськими наративами, що, на превеликий жаль, досі циркулюють в українському публічному просторі. Новітні археологічні дослідження у Черкасах, наприклад, доводять безпідставність «черкеської» теорії походження міста (цю концепцію походження Черкас, а заодно й козаків-черкасів, від північнокавказьких переселенців у 1280-х рр. – на підставі нібито подібності топоніму «Черкаси» та етноніму «черкеси» – сформували у XVIIІ ст. російські імперські історики Васілій Татіщєв та Іван Болтін). А отже, не підтверджується й офіційна (ще радянська) версія про час появи міста, 700-річчя якого урочисто відсвяткували 1986 року. Як свідчать археологічні знахідки та критичний аналіз історичних джерел, Черкаси з’явилися на 80–100 років пізніше – як південно-східний форпост молодої європейської держави – Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського – після її перемоги над Золотою Ордою в битві на Синіх Водах (1362 р.).
Світлини Антон Дєткін, Дмитро Куштан