“Байдуже і збите з пантелику залюдніння”, або знову про російську мову у Києві.
Надибавши цього листа, написаного велетнем української прози, Нечуєм-Левицьким до Наталії Кобринської, не можемо не викласти актуальний і нині уривок з нього. Зауважемо, що Нечуй-Левицький все життя, майже, працював викладачем РОСІЙСЬКОЇ словесності. Отже: ” Я оце недавно вернувсь з Білої Церкви, де купавсь в Росі і звідкіль мені не дуже й хотілося поспішати до Києва і […]