Про Ужгород. Місто з неймовірним шармом

Ми твою вроду й красу збережем.
На Замковій Лаборця пам'ять живе,
Тут все поєдналось, старе і нове –
І храми церковні у вічній красі,
І сакури ніжні в ранковій росі.

Сьогодні я писатиму сам, без Оленки. Бо розповідь про мою ще літню поїздку, тоді я був сам. Тож готуйтеся) . Одруків і зайвих ком буде багато!

Автобус "Кошице - Мукачево" висадив мене в столиці Закарпаття о 5 ранку. Було темно, чи це через те, що західніше світає пізніше, чи це через те, що падала масштабна така злива. Довелося ховатися в залі автовокзалу ( дуже совкового, доречі), але там принаймні було сухо і помірно тепло. Вирішив погуглити щось про місто, або знайти якийсь онлайн путівник мобільний. Скажу відразу - нічого в Гугл плеї нема. Кілька місцевих барахолок, кілька новинних сайтів, кілька сайтів оголошень. Шкода. Місто виявилося доволі цікавим. 

Дочекавшись таки закінчення дощу ( що сталося аж години за дві... проте книжку дочитав) , сів на маршрутку і поїхав в центр. Перше що цікаве побачив Храм христа спасителя, що належить кацапському патріархату. Печально, бо споруда доволі симпатична, хоч і новобудова. Перше богослужіння відбулося в церкві в 2000 році, в 2012 храм горів, але як бачимо не до кінця.

uzhgorod-1.jpg

А далі... далі я почав шукати, де б поснідати, і як завжди на Західній Україні - знайти працюючий ресторанчик о 8 ранку, та ще й у вихідний , є справою доволі проблематичною. Пошуки привели мене до набережної річнки Уж - головної водної артерії міста. uzhgorod-6.jpg

Річка, назва якої дала назву місту періодично розливається. Найбільща повінь в новітній історії відбулася тут в 1998 році. На набережній Ужа кілька пам'ятників присвяченій цій події, а в київському метрі (слово "метро" вже відміняється в українській мові!) ще досі можна зустріти привида постраждалого в ті часи, який збирає гроші в пасажирів.

uzhgorod-12.jpg

Поснідавши і захоплюючись закарпатською кухнею (а особливо цінами) побрів блукати містом. Потрапив в дуже симпатичний і чистий парк. З подивом дізнався, що він імені Горького, посеред парку пам'ятник, навіть, стоїть радянському поету. Пам'ятник не фоткав.

uzhgorod-13.jpg

Взагалі то, я не просто бродив, а шукав знамениті ужгородські міні скульптурки, але про них я писав вже, а повторюватися повторюватися ( ги-ги) не люблю.

uzhgorod-14.jpg

Синагога на набережній ріки Уж.

uzhgorod-19.jpg

Ужгород може похвалитися не тільки міні скульптурками, але і пам'ятниками побільше. Так ось увіковічнили першого професійного художника міста - Ігнаца Рошковіца.

uzhgorod-24.jpg

Дуже сурйозний і злобний Духнович.

uzhgorod-10.jpg

На перехресті вулиць Волошина і Корзо можна побачити пам'ятник ліхтарнику. Прототипом скульптури є реальний ужгородець - дядя Коля. Він 40 років вручну запалював старі електричні ліхтарі в центрі міста.

uzhgorod-30.jpg

Далі я прогулявся по знаменитій липовій алеї. Саме так, без лапок. Алея дуже, навіть, справжня і вся засаджена старими липами. Місцеві дуже люблять розказувати, що це найдовша липова алея в Європі. Типу в Європі хтось міряється довжиною липових алей... Але красиво.

uzhgorod-25.jpg

Ну і як же я і без вуличного мистецтва. На вулицях міста графіті бачив мало, муралів зовсім не зустрів. Не знаю, чи це я погано шукав, чи це явище не добралося ще до Закарпаття.

uzhgorod-33.jpg

Вирушив до місцевого замку.

uzhgorod-34.jpg

Вуличка , яка веде до Ужгородського замку дуже мальовнича і приховує в собі багацько цікавинок.

uzhgorod-36.jpg

uzhgorod-38.jpg

Які решітки на вікнах!

uzhgorod-39.jpg

uzhgorod-41.jpg

Що вам розказати про замок? Замок сподобався, але тільки зовні. В середині якийсь нуднувато совковим він мені здався. Але вхід коштує 20 грн, тож сходити варто).

uzhgorod-42.jpg

uzhgorod-43.jpg

Увага! Зараз буде трошки нудної історії.

У нинішньому вигляді Ужгородський замок відбудований після 1322 року, коли місто перейшло у володіння італійського роду Другетів. Графський палац-цитадель був оточений потужними стінами із п’ятьма бастіонами та широким ровом. Якщо вірити легендам, у одну зі стін замурували за зраду дочку графа Другета. У XVII столітті новий власник, граф М. Берчені, перетворив фортецю у розкішну резиденцію, але вже у 1704 році Ужгородський замок ненадовго перейшов під контроль угорських повстанців Ференца II Ракоці, а після повернення австрійської влади на його території відкрили духовну семінарію. Нині в замку є понад 100 тисяч експонатів і 40 приміщень. Тут знаходяться експозиції Обласного краєзнавчого музею: народного мистецтва, духовної культури, етнографії, вогнепальної зброї та інші. У підвалі розміщена так звана «Кімната тортур», де представлені експонати, відтворені майстрами за давніми малюнками, середньовічними ескізами, гравюрами та фотографіями. У дворі — 36-метровий облоговий колодязь і дві скульптури XIX століття.

uzhgorod-45.jpg

uzhgorod-77.jpg

При вході в Ужгородський замок перше, що бачиш - могутнього залізного Геркулеса-Геракла, який от-от подолає отруйну Лернейську гідру. Скульптура виготовлена в 1842р. тут же, в Унгварі.

uzhgorod-48.jpg

Квіточок на подвір'ї багато.

uzhgorod-49.jpg

uzhgorod-51.jpg

Місцева Венера Мілоська))

uzhgorod-50.jpg

Ще одна цікава скульптура, що прикрашає замкове подвір'я: Турул (сокіл), хижий птах, що взлітає.

uzhgorod-53.jpg

Старовинні залишки споруд на подвір'ї замку.

uzhgorod-52.jpg

uzhgorod-54.jpg

uzhgorod-58.jpg

Види з мурів замку - такі собі, але ось на сусідній Закарпатський музей народної архітектури та побуту дуже навіть нічого).

uzhgorod-56.jpg

Замок потрошки реконструюють і це дуже радує.

uzhgorod-59.jpg

Дерев'яний міст до палацу в замку.

uzhgorod-61.jpg

Внутрішній двір.

uzhgorod-64.jpg

uzhgorod-66.jpg

Знаменитий колодязь у дворі.

uzhgorod-71.jpg

А це внутрішнє оздоблення палацу. Офісні стільці дуже "пасують".

uzhgorod-67.jpg

Що от дійсно сподобалося - це експозиція народних музичних інструментів Закарпаття.

uzhgorod-68.jpg

На виході з палацу розговорився з продавчинею магнітів. Дуже бідкалася, що в нас дешеві магніти, а в Європах продають по 2 євро! Тому продавці магнітів там живуть як коти в маслі.

uzhgorod-74.jpg

А це одна саме з тих міні скульптурок знаменитих. В камінному парапеті біля замку. Не пропустіть).

uzhgorod-120.jpg

А далі.. далі трошки погуляв вуличками.

uzhgorod-121.jpg

Тут в них якийсь незвичний шарм. Особливо, якщо відійти від туристичних маршрутів трохи.

uzhgorod-122.jpg

На самому початку вулиці Капітульної (тепер площа Андрея Бачинського), там, де Замкова гора круто спадає вбік міста, постає один з кращих архітектурних ансамблів Ужгорода : Греко- католицький кафедральний собор на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Собор було побудовано у 1644 році, який слугував, як храм єзуїтам.

uzhgorod-127.jpg

Поряд з Собором знаходиться перший в місті приватний... сквер. Щось таке я почув випадково від екскурсовода, який проводив поряд групу. Але підзабув, а прибріхувати не хочу.

uzhgorod-129.jpg

uzhgorod-130.jpg

Продовжив гуляти звивистими вуличками міста.

uzhgorod-134.jpg

Потрапив в місцевий альпінарій, де біля озерця скульптура двом бронзовим мужикам, один з яких підзріло схожий на Медведчука. Правда ж?

uzhgorod-141.jpg

На вулицях багато державних прапорів. День Конституції.

uzhgorod-143.jpg

uzhgorod-153.jpg

Так як їхав з Праги, то не міг не навідатися в ужгородський район "прага", порівняти. Чеська Прага перемогла, але і ужгородська нічо така).

uzhgorod-147.jpg

Атмосферу будь-якого міста створюють дрібні деталі. Люблю їх ловити.

uzhgorod-149.jpg

uzhgorod-150.jpg

uzhgorod-154.jpg

uzhgorod-157.jpg

uzhgorod-158.jpg

Але я вже і підтомився якось. По тому надибав на вулиці Корзо паб "10" ( нескладно здогадатися, який номер будинку) і напився чеського пива більше, ніж в самій Празі за три дні)).

uzhgorod-161.jpg

Отак з новими силами далі вбивав час до поїзда.

uzhgorod-172.jpg

Бібліотека в Театральному провулку.

uzhgorod-164.jpg

uzhgorod-166.jpg

Ужгородська синагога ( тобто зараз ужгородська філармонія) з фронтону.

uzhgorod-167.jpg

Дитяча залізниця на ремонті... Таке враження  - вічному.

uzhgorod-170.jpg

Костел святого Юрія — римо-католицький храм 17 століття. споруджений у XVII столітті глaвою Ужгорода Ю. Другетом на місці зруйнованого лютеранського храму. Будівництво продовжив у 1695 р., володар міста, граф М. Берчені. У XVIII столітті храм був перебудований в стилі необароко, над оформленням працював знаменитий майстер Я. Лукач.

uzhgorod-173.jpg

Обласний драмтеатр.

uzhgorod-175.jpg

Суровий Шевченко.

uzhgorod-176.jpg

Я бачив вуличне лялькову виставу! Вперше років за 30 мабуть)).

uzhgorod-178.jpg

Прощаючись з цетром ще раз прогулююсь центральними вуличками.

uzhgorod-182.jpg

І вирушаю на ужгородський залізничний вокзал, який знаходиться на площі Кирпи. Кирпу тут дуже шанують, таку красу вибабахав, і взагалі " крєпкій хозяйствєннік"...

uzhgorod-185.jpg

Але не будемо про погане, будемо про чудове місто. Яке дійсно сподобалося. Чудова локація, щоб провести вихідні. І це я ще не все побачив.Але то як щавжди є приводом повернутися. Щоб написати щось цікаве. Не перемикайтесь.

Про Ужгород. Місто  з неймовірним шармом