Home > News > Херсон. Від російського обстрілу знову постраждав Свято-Успенський собор 1798 року

Херсон. Від російського обстрілу знову постраждав Свято-Успенський собор 1798 року

4 лютого, унаслідок обстрілів Херсона росіянами  знову постраждав Свято-Успенський собор. Про це, на своїй сторінці ц мережі «Фейсбук» повідомляє керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін:

«Так нині виглядає собор у центральній частині Херсона. Учора його обстріляли російські війська. Внаслідок ударів у релігійній споруді пошкоджено фасад, вікна, а також вхідні двері. На щастя, минулося без потерпілих».

Храм вже не уперше страждає від обстрілів із боку рашистських загарбників. Як раніше вже повідомляла «Україна Інкогніта», у ніч на 14 грудня 2023 року (одночасно з Греко-Софійською церквою) собор був пошкоджений російським обстрілом. Тоді від прямого попадання снаряду постраждав його головний купол.

Сумна іронія долі, – варто пам’ятати, що  Російська Православна Церква, невід’ємною частиною якої є очолювана громадянином Орестом Березовським («Онуфрієм») т.з. УПЦ (насправді РПЦвУ), благословила війну яку росія веде проти України, та всі злочини загарбників. Відповідно «московська церква» освятила і і обстріл  Свято-Успенського собору, яким наразі користується паства «патріарха» Гундяєва («Кіріла»).

Довідка

Мурований храм прстав за ініціативою херсонських купців у 1798 і у цьому ж році був освячений. У 1828 році він отримав статус кафедрального, оскільки у зв’язку з переведенням адміралтейства до Миколаєва, кафедральний Катерининський собор був зарахований до військового відомства.

Після війни 1918—1920 та окупації Херсону  російськими більшовиками, було створено Комісію з відокремлення церкви від держави. У 1922 році був укладений договір з релігійною громадою Свято-Успенського собору громадами про передачу їм майна в орендне користування. Парафія Свято-Успенського собору отримала в користування: 197 дес. 500 кв. саж. землі (259 кв. саж. під церквою, 841 кв. саж. під церковною огорожею, 1 327 кв. саж. садибної, 196 дес. 500 кв. саж. плавневої землі під комишем), вісім будівель (п’ять будинків і три флігеля) та все богослужбове майно (вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці, Св. Миколая, Св. Великомучениці Варвари; три іконостаси, ікони, різницю, підсвічники, меблі та ін.).

Антицерковна політика влади продовжувалася і у 1931 році приміщення собору перетворили на спортивний зал.

У серпні 1941 під час німецької окупації собор відновив свою діяльність. Після того, як німецька окупація знову змінилася московською, влітку 1944 була зареєстрована громада Свято-Успенського собору як діюча. Проте вже 26 листопада 1945 будівля собору була передана для використання під «Палац фізкультури».

У період незалежної України розпочалося відновлення діяльності Свято-Успенського собору. У вересні 1993 будівлю повернули громаді, статут якої був зареєстрований ще 15 листопада 1991 року.

Наразі українською святинею користуються послідовники РПЦвУ Гундяєва/Березовського.