У селі Завадинці Городоцької МТГ Хмельницької обл. відкрито музей хустки. А збірці понад 300 експонатів. Найдавніші із них датуються ще кінцем ХІХ століття. Люди приносять сімейні реліквії із різних сіл Городоцької громади. Про це розповідає журналістка “Городок.Сity” Вікторія Перець.
Ідея створити такий незвичний музей належить завідувачці Завадинецького сільського клубу Анжелі Дацько:
— Прочитала у газеті, що хтось теж хотів відкрити музей хустки. Мене це зацікавило. Поділилася своєю мрією із нашою бібліотекаркою Оленою Мельник і ми теж почали збирати хустки, — розповідає Анжела Дацько.
Музей облаштували у приміщенні сільського клубу. До його створення долучилися як мешканці села Завадинці, так і інших сіл, зокрема хустки привозили із Лісогірки, Яромирки, Сирватинець та навіть Хмельницького.
— У моїй родині — дуже багато експонатів, які залишилися з колишніх часів. Я розумію, що вдома їх з часом знищать, а для музею вони будуть корисними, — розповідає мешканка села.
Наразі у музеї представлено 294 хустки, але колекція і надалі поповнюватиметься.
- Олена Гріх
— Відкриття такого музею – це колосальна праця, — зазначила Олена Гріх, секретар Городоцької міської ради, яка приїхала на вілкпиття музею. — Дякую всім, хто долучився до справи, за щиру любов до всього українського. І хочу сказати, що працівники культури села Завадинці є особливими, бо вони люблять свою роботу і цей музей — яскравий приклад цього.
- Співає “Бабограй”
На церемонії відкриття нового музею виступив самодіяльний колектив колектив «Бабограй», створений у Завадинцях 2018 р. Його очолює невгамовна і невтомна ентузіастка все та ж Анжела Дацько. Колектив зберігає українські звичаї та продовжує народні традиції. У його репертуарі старі народні пісні, які виконувалися колись в подільських селах. У тому числі на сьогодні маловідомі, а то й невідомі зовсім.
Як з’ясувала “Україна Інкогніта”, музей у Завадинцях, то не лише про хустки. Адже хустка в українській традиції річ сакральна. Хустки передавалися від матері до дочки і деякі, особливо давні, вже встигли поміняти 3-4 хазяйки. Чи не з кожною хусткою пов’язані цікаві родинні історії, які переплітаються з історією Поділля і України. Тож це ще й справжній музей людських доль.