Home > News > Роботи зі збереження дерев’яної церкви на Житомирщині тривають за підтримки ЮНЕСКО

Роботи зі збереження дерев’яної церкви на Житомирщині тривають за підтримки ЮНЕСКО

У селі В’язівка (Житомирська область) тривають роботи зі стабілізації та консервації дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці – пам’ятки архітектури місцевого значення, збудованої у 1862 році. Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.  Храм, що є унікальним зразком дерев’яної сакральної архітектури Полісся, був серйозно пошкоджений росіянами внаслідок обстрілу 7 лютого 2022 року.

Візит до В’язівки здійснили заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Сергій Бєляєв та голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі. Огляд відбувся в межах моніторингу стану культурної спадщини на прифронтових і деокупованих територіях.

Під час консультацій із представниками місцевої влади було запропоновано поєднати реставрацію центральної частини храму з облаштуванням меморіального простору, присвяченого сучасній війні. Збережені пошкоджені ділянки можуть стати частиною маршруту пам’яті, що вже формується в регіоні.

Раніше, у 1880 році, церкву вже реконструювали, добудувавши приділ і дзвіницю. Вона пережила масове нищення храмів комуністами у ХХ столітті та навіть пряме влучання снаряда під час Другої світової війни, який залишався в даху до 1995 року.

Роботи здійснюються за фінансової підтримки ЮНЕСКО, що підкреслює міжнародну солідарність у справі збереження української культурної спадщини.

 

Довідково:

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — дерев’яна церква у селі В’язівка Народицької громади Коростенського району Житомирської області. Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 108).

Побудована у 1862 році, на казенні кошти на місці храму, що вперше згадується під 1685 р. Дерев’яна на камінному фундаменті. В 1880 році церква стараннями місцевого священика та парафіянами поправлена, покрита жерстю, при чому до неї прибудовані приділ та дзвіниця. У період розгортання репресій у 1930-х роках церкву було закрито, а частину навіть розібрали. Відновити богослужіння вдалося під час німецької окупації, остаточно храм відбудували місцеві жителі після війни.

Довгий час у В’язівській святині правив службу священик архімандрит Парфеній, великий духовний подвижник. Переніс тяжкі часи випробувань, гонінь і репресій. Його життя оповите легендами. Священик Парфеній був одним зі свідків нищення чоловічого монастиря в с. Чоповичах Малинського району. В останні роки життя жив і служив в с. В’язівка. Тут і помер.

Неодноразово у церкві проводилися косметичні ремонти, а у 1995 році завдяки пожертвам парафіян був проведений капітальний ремонт покрівлі храму. Напередодні святкування 150-річчя церкву обікрали.

Храм до приходу російських загарбників. Фото:Вікіпедія

7 березня 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, церкву було знищено російськими окупантами. За інформацією секретаря Овруцької єпархії диякона Сергія Стретовича, вціліла тільки дзвіниця. Варто відзначити, що саме у 2022 році, церква відзначала б своє 160-річчя.