У столиці розпочали встановлення інформаційних стендів у межах нового міського проєкту «Мультикультурний Київ». Перші знаки розповідають про вірменську громаду — одну з найдавніших у місті, яка разом із єврейською та грецькою спільнотами століттями творила історію та розвиток столиці. Зокрема, на Подолі колись існував окремий вірменський квартал. Його історія обірвалася у 1659 році через депортацію вірменського населення московськими військами через підтримку козаків у протистоянні з гарнізоном у Києві.
Як зазначає Роман Маленков, заступник генерального директора КНМЦ з охорони пам’яток і керівник ДІАЗ «Стародавній Київ», головна мета ініціативи — повертати цю спадщину в міський простір і зберігати пам’ять про багатокультурне минуле міста. Проєкт реалізується коштом меценатів за підтримки профільних департаментів і управлінь КМДА.
Довідка: Облога Києва козаками у 1658 році
Події 1658–1659 років у Києві були пов’язані з різким загостренням відносин між Гетьманщиною та Московським царством після підписання Гадяцьких угод гетьманом Іваном Виговським.
Передумови: Після того як Виговський розірвав союз із Москвою та перейшов до протистояння, козацьке вісько під проводом самого гетьмана та його союзників розпочало облогу російського гарнізону, заблокованого у Старокиївській фортеці (Верхньому місті).
Перебіг і жорстокість протистояння: Облога супроводжувалася запеклими боями довкола фортеці. Російський воєвода Василь Шереметьєв здійснював жорстокі каральні вилазки на околиці й навколишні села, спалюючи та знищуючи поселення всіх, хто підтримував гетьмана. Власне під час цього протистояння та через підозри й звинувачення у підтримці козаків московський гарнізон здійснив репресії проти містян, зокрема депортувавши у 1659 році вірменську громаду Києва та зруйнувавши їхній квартал на Подолі.
Наслідки: Попри тривалу облогу та штурми, повністю вибити російський гарнізон із добре укріпленої Старокиївської фортеці тоді не вдалося через зміну військово-політичної ситуації та наступні козацькі міжусобиці (так звану «Руїну»).