Афінське метро, від аеропорту іде аж до морського порту Пірей – це добрячих 40 кілометрів – немаленька протяжність. Хочете до моря – їдьте у Пірей, там майже немає якихось пам’яток, але там море і скелі, там марина із яхтами, та величезні кораблі – контейнеровози, пороми та океанські лайнери. З берега не дуже просто зрозуміти, який гігантський пірейський порт, але варто відчалити від берега, наприклад поїхати поромом до острова Саламіна, і море навколо оживе сотнями і тисячами плавзасобів. Пірей – це найбільший пасажирський порт Європи, адже він є вузловим для незліченних островів Грецького архіпелагу. Пірей – це найбільший контейнерний порт Європи – я навіть не уявляв, що можуть бути такі гігантські контейнеровози, які я побачив тут – вони були як хмарочос.
В Піреї повно прогулянкових катерів, а ще я звернув увагу на численні кораблики на підводних крилах, схожі на ракети та метеори, які в минулому, масово борознили Дніпро у Києві, в теплі літні дні. Де вони ділись? Та оце вони і є – виявляється, більшість українського крилатого флоту викупили греки, відремонтували, гарно пофарбували, полірнули, і нині юзають, як пороми, для дальніх і швидких переміщень. Ці судна навіть впізнати важко, а я ж на такому, колись плавав у Канів, на студентську практику. Нині їх в Україні зовсім мало, а от у Піреї повно.
Пірей кипить, як котел, і важко повірити, що в часи османів, навіть назви такої вже не пам’ятали – старий порт зруйнували ще римляни, а відновили його аж у другій половині 19 століття, вже за незалежної Греції.
В Піреї базується найбільший банк Греції, відомий і в Україні – Піреус Банк. Пірей – прекрасна локація, для початку мандрівки на Грецькі острови. Вони казкові, і їх дуже велика кількість. Найближчі два – Егіна та Саламіна. Їх ми не могли не відвідати, адже до Егіни всього годину ходу на звичайному, комфортному поромі, а до Саламіни – взагалі півгодини.
Текст та фото Романа Маленкова.
