Головна > Без категорії > Козельщина

Козельщина

Козельщина – одна із візитівок Полтавщини. На мою думку. Її величезний собор може бути прекрасним презентативним об’єктом регіону, хоча нині не скажеш, що про Козельщину знають багато туристів. Тут взагалі народу багато, але більше паломників. Групи переважно місцеві, або із Полтави – від центру області сюди якихось 80 км.

Нині у Козельщині, яка офіційно вважається селищем, мешкає близько 3,5 тисяч жителів. Заснували поселення на початку 18 століття козаки сотника Козельського – мабуть і назва від прізвища. У 19 столітті це був центр волості у Кобеляцькому повіті Полтавської губернії, і саме тоді була споруджена головна пам’ятка і окраса селища – у 1881-1906 рр. збудували монастир Різдва Богородиці.

Останній із Козельських, який не мав нащадків, подарував свої маєтності – фактично усі землі навколо Козельщини, графині Софії Капніст. Сталося це в 1863 році. Разом із маєтностями та усім майном, до грецько-італійського роду Капністів, перейшла й ікона Козелецької Богородиці, яка вважалася чудотворною. Ця ікона зцілила Марію Капніст від паралічу, на честь цієї події батько Марії, граф Володимир Капніст, пообіцяв збудувати для ікони великий собор, і виконав свою обіцянку. Хоча спочатку, у 1881 році було зведено лише каплицю. До 1884 року збудували церкву Різдва Богородиці, в якій розмістили ікону. Ще через рік, було отримано дозвіл на створення церковної громади і монастиря, який запрацював у 1891-му, після освячення мурованого Преображенського храму, монастир став місцем масового паломництва. У 1904 році тут навіть побував цар Микола ІІ – просив у ікони здоров’я для дітей.

Протягом 1886-1890 рр. були збудовані готель, дім причту, дві церковно-парафіяльні школи, організована живописна майстерня, першим керівником якої був Г.Глущенко.

У 1901 році за проектом інженера-архітектора Сергія Носова, який гарно проявив себе на  будівництві залізниць, почали будівництво величезного собору Різдва Богородиці. Однойменну церкву, яка перестала вміщати парафіян та паломників, розібрали. У 1906 році собор було освячено. Очам паломників та вірян постала величезна будівля, зведена у стилі цегляного модерну.

У 1929 році монастир було закрито. В соборі влаштували театр, у корпусах келій та Преображенській церкві лікарню. Пізніше, у 1942 році, німці відновили роботу монастиря, але більшовики знову закрили. Нове життя тут почалося вже із 1990-го року.

Походження ікони Козелецької Богородиці точно не відоме. Її авторство приписують італійським майстрам. Яким чином вона потрапила до Козельських – теж не відомо. Нині, після тривалого переховування у Києві, у приватних руках, ікона знову перебуває у монастирі Різдва Богородиці.

Текст та фото Романа Маленкова.