Не скажу що я добре пам’ятаю цю будівлю з дитинства – бачив звичайно – велика, біла, з колонами. Але хіба у дитинстві до архітектури? А от на початку нового століття Дворянське зібрання, розташоване поряд із Зимовим палацом Браницьких я запам’ятав: залишки стін, численні колони та обсмалені високі димарі, шматки ліпнини у високих бур’янах. Тоді подейкували, що за земельну ділянку в самісінькому центрі міста розвернулася справжня “війна” між представниками УПЦ МП, якій міська влада віддала будинок у оренду, й якимись комерційними структурами. Білоцерківська єпархія, нібито, хотіла знести пам’ятку національного значення, якою був будинок Дворянського зібрання, й відбудувати його із новітніх матеріалів, або ж збудувати щось інше на цьому місці… Зараз важко сказати хто вчинив підпал будівлі – тут потрібно зрозуміти кому це було вигідно.
Будинок Дворянського зібрання (з колонами праворуч від костьолу) на малюнку Наполеона Орди. У центрі Зимовий палац Браницьких
Те саме, але на фото (кін. ХІХ ст.)
Після того, як значна частина Дворянського зібрання згоріла, Верховна Рада виключила будівлю із реєстру пам’яток. Тепер міська влада могла робити із нею що завгодно – земельну ділянку разом із будинком передали якійсь приватній фірмі, яка пообіцяла реставрувати, чи то реконструювати пам’ятку, й розмістити у ній культурний центр. Обгорілі залишки було розібрано, все обнесли огорожею… і так воно все й стоїть з десяток років.
Ось що пише про будинок Дворянського зібрання Вікіпедія:
Будівлю зведено в 1830 році у класичному стилі за проектом архітектора Шимона Цуґа. Вона чотирикутна в плані з утопленою центральною частиною, дерев’яна, тинькована, двоповерхова зі сторони головного фасаду і одноповерхова з тильного боку, на кам’яному фундаменті. Покрита двосхилим дахом. Головний фасад у вигляді лоджії з десятиколонним портиком звернутий у внутрішній дворик. Вікна першого поверху великі, другого — менші за розмірами, квадратні, оформлені наличниками. Перекриття плоскі. Інтер’єр оздоблений ліпними карнизами. Танцювальний зал прикрашений колонами. На другому поверсі був ресторан, на першому — більярдна, ігровий і танцювальний зали. У підвалі зберігалось вугілля.
Будинок Дворянського зібрання на архівних фото
А таким я його сфотографував у 2005 році. Можливо це останнє фото зведеної у 1830 році будівлі
Спочатку тут знаходились танцювальний та ігровий зали, ресторан, в яких розважались шляхетні жителі міста. Пізніше в приміщенні розмістились адміністративні служби. Наприкінці XIX століття воно стало називатись «Бюро Браницьких». У 1929–1930 роках перший поверх дворянського зібрання займала кооперативна школа. У 1940-і роки тут розміщувався німецький госпіталь. З 50-х років до 1969 р. в будівлі знаходився райком комсомолу, а пізніше — районний будинок культури, райвідділ культури та районна бібліотека. У 1956 році будинок був узятий під охорону державою і внесений до списків пам’яток архітектури. У 1960-і роки проведені ремонтно-реставраційні роботи. У 90-х роках будівлю передано Білоцерківській єпархії УПЦ МП, після чого її стан поступово став незадовільним. Споруду планували розібрати і на її місці збудувати цегляну. Однак у 2003 році вона була зруйнована внаслідок пожежі і після того вже не відновлювалась.
Ось так зникають унікальні пам’ятки вже у 21 столітті.