Про малюнок племінниці останнього короля Речі Посполитої Урсули Замойської (після одруження — Мнішек), який датується межею XVIII–XIX століть та відображає вид на західну частину Городка, автор згадував ще у 2011 р. у своїй публікації на сайті РІСУ. Та стаття була присвячена історії Городка (Хмельницька обл.).
- Графиня Урсула Замойська Мнішек (1757-1816)
Тоді малюнок було взято з сайту Muzeum Narodowe w Warszawie (Національний музей у Варшаві). На той час фотокопія була дуже кепської якості. Але завдяки колезі Andrii Pokh стало відомо, що музей виклав копію у високій якості. І не лише виклав! Співробітники музею розшифрували й опублікували пояснення Урсули Замойської до малюнка.
Як добре видно на фото, графиня не лише намалювала побачене, але й пронумерувала зображені об’єкти та дала до них короткі роз’яснення. Це було помітно й на старішій копії, але через її низьку якість та специфіку рукописного тексту французькою зрозуміти написане було неможливо.
Отож маємо:
Вид на Городок з гори навпроти резиденції
- Малий укріплений замок
- Дубовий гай
- Передмістя міста Городок
- Млин
- Будинок дідича
- Сад будинку дідича
- Броварня
- Село
- Інше село
- Ставок, що видніється вдалині
- Великий ставок
Всі пагорби — це поля.
Цей малюнок, крім уявлення про вигляд західної частини міста на межі XVIII–XIX століть, дає можливість пролити світло на низку засадничих аспектів історії Городка.
Малий укріплений замок
На сьогодні від нього залишилися лише кілька фрагментів майже повністю знищених валів. На території замку нині розташована Хмельницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Городоцька дільниця). Раніше тут була станція скрапленого газу, звідки вантажівки розвозили балони по всьому району. Народна назва цієї території — «Газконтора».
На тому ж сайті музею зберігається низка креслень планів перебудови палацу авторства Яна Грізмаєра (Jan Griesmeyer) — у дуже гарній якості. На планах видно, що майбутня резиденція стоїть посеред прямокутного замку з чотирма напівбастіонами на рогах. Подібний периметр замку бачимо й на карті міста, виготовленій на замовлення баронеси Наталі Гейсмар у 1863 р.
Виходячи з цих планів, більшість дослідників, у тому числі й автор цих рядків, були переконані, що резиденція Замойських — класичний приклад так званого псевдозамку.
Свого часу серед аристократів пізньої Речі Посполитої та шляхти початку XIX ст. була поширена мода на «історизм», коли цілком цивільним палацам надавали риси замків. У інтер’єрах ставали популярними лицарські обладунки, мечі та інша холодна зброя часів Середньовіччя й раннього Ренесансу (їх масово замовляли у сучасних майстрів).
На користь версії псевдозамку промовляло й розташування — він знаходився хоч і на вершині пагорба, але без природних перепон. Натомість поруч є чимало місць, добре захищених рельєфом, де укріплення виглядало би більш гармонійно й логічно.
Малюнок графині Урсули Мнішек (Замойської), зроблений до перебудови укріплення, версію псевдозамку повністю спростовує.
- По-перше, тут прямо вказано «укріплений замок».
- По-друге, на малюнку добре видно башти, які після перебудови зникли.
На набагато пізніших світлинах початку XX ст. посеред замчища бачимо лише великий двоповерховий будинок.
Важливо!
Визначення «Малий укріплений замок» приховує ще одну інформацію. Якщо в Городку є малий замок, то десь має бути й великий! Інакше на цьому не акцентували б.
Відповідно, усталену версію, що Великий Городоцький замок розібрали на будматеріали ще на початку XVIII ст., теж варто відкинути. Принаймні станом на час, коли п. Урсула намалювала свій малюнок, Великий замок виглядав ще нівроку. Інакше їй не було б потреби акцентувати увагу на визначенні «малий». Вірогідно, він уже був частково розібраний, але й залишалося чимало.
Нагадаємо, що розташування Великого замку було локалізовано лише у 2021 р. під час археологічних досліджень, ініційованих мерією міста Городок.
Цікавим є й показаний на малюнку комплекс резиденції дідича. Він, як добре намалювала пані Урсула, був чималим. А от на мапі 1863 р. цей об’єкт відсутній. Як і броварня. Яка його доля і чому його розібрали — поки що невідомо.
З указаних на малюнку об’єктів до наших днів уцілів лише ліс «Дубок», ставок та мурований млин на передньому плані. Від останнього залишилися лише руїни. Але вони є.
Дмитро Полюхович
