П’ятиповерховий будинок за адресою Контрактова пл., 10-а. стоїть на червоній лінії забудови західного боку площі. Це головний будинок великої садиби (у глибині подвір’я розташовані ще два флігелі).
Місце де постала ця чимала споруда дуже цікаве. Колись тут стояв будинок відомого купця Григорія (Юрія) Дранчева, зведений для нього близько 1776 р. знаменитим архітектором Григоровичем-Барським. Він був одним з найкращих у Києві і вважався гідним монархів. Зокрема саме у ньому у 1780 р., під час візиту до Києва, зупинявся австрійський імператор Йосип. Від 1785 р. в будинку Дранчева знаходилася «Банківська контора для обміну асигнацій», – перша банківська установа в Києві, а з 1789 р. – міський поштамт.
На превеликий жаль ця унікальна споруда не пережила сумнозвісної Великої подільської пожежі 1811 року. Від цього цікавого будинку залишилися лише креслення в архівах.
Від післяпожежних часів і до початку ХХ ст. садиба належала родині Коробкіних. Це була «дрібнота» із різночинців. Хоча, враховуючи місце, де стояла садиба, – не бідних. Відомо що один із власників Петра Коробкін мав чин титулярного радника, що належав до IX класу в Табелі про ранги. Враховуючи, що класів було 14, це не дуже гонорово. Однак це вже давало особисте (але не спадкове) дворянство.
В 1910 р. садибу придбав купець 1-ї Гільдії Айзек Ліпкес. Про останнього відомо мало. Знаємо що він тримав крамниці мануфактури на вулиці Іллінській, 10 та у Гостиному дворі. Саме на замовлення Ліпкеса і постав великий прибутковий будинок, яким ми маємо змогу милуватися й сьогодні. На жаль ім’я архітектора цього проекту на сьогодні невідоме.
П’ятиповерховий постав у модному тоді стилі стилі модерн. Симетрична композиція головного фасаду акцентована вертикалями еркерів на рівні другого-четвертого поверхів. Центральна частина завершена фігурним щипцем.
Фасад першого поверху оброблений «під руст» лабрадоритом із рваною поверхнею, на рівні другого та п’ятого поверхів стіни оздоблені фактурним тиньком із застосуванням гранітного щебеню. Віконні прорізи різноманітної конфігурації: прямокутні, коробові та на рівні п’ятого поверху арочні, які прикрашені архівольтами у вигляді аркатури.
В оздобленні головного фасаду використаний характерний для модерну ліпний декор. Споруда завершена ступінчастим карнизом та парапетом з металевої огорожі.
На замковому камені арки головного входу, виконаному у вигляді волюти, прикрашеної лавровими гілками, розміщені літери «АЛ» (Айзек Ліпкес) – монограма власника будинку. Фасадний будинок занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України з 1999 р. як пам’ятку архітектури місцевого значення.
Більше світлин дивіться у фотогалереї
