Врублівці, Тернава та  «подільські фіорди»

Село Врублівці розташоване біля річки Тернава за якихось 15-17 кілометрів на південний-схід від Кам’янця-Подільського. Здавалося, що через розташування під боком однієї із туристичних столиць України (та чого там – Центральної і Східної Європи)  туристів тут має бути, як мурах в мурашнику. Бо славиться це село неймовірної краси краєвидами. Та такими, що куди не кинь оком – хочеться волати від захвату. Розповідати яких – не будемо. Є ж світлини – милуйтеся і заздріть, що ми це бачили наживо!

Але від навали туристів ці місця береже важка доступність. Аби дістатися сюди потрібно ДУЖЕ захотіти. Та ще й позашляховик незле мати. Бажання зазирнути кудись на заґумінки та пролізти в нетрі  у команди ГО «Україна Інкогніта» завше із запасом. А з позашляховиком досить доречно  допоміг  партнер експедиції на Хмельниччину – Toyota Ukraine.

Крім краєвидів і природних пам’яток тут ще й вистачає історичних. Але в основному це пам’ятки археології і від стороннього погляду вони  приховані. Хоча насправді перед тобою може бути не просто пагорб, а стоянка мисливців на мамутів  чи поселення трипільської культури… Але все те – глибоко у землі.

З пам’яток які можна побачити варто виокремити хіба що Покровську церкву. Перша Покровська церква тут постала ще В 30-х роках XVIII ст. Вона була дерев’яна, з трьома куполами, зведена на кошти прихожан під керівництвом колишнього місцевого уніатського священика Євстафія Тисовича. У 1821 р. вона була знищена пожежею. Тоді ж розпочалося спорудження нового храму, що здійснювалося за кошти прихожан та за підтримки поміщиці Марії Крижанівської. Церква розмістилася в новому місці, на горбі, на південно-східному краю села. Вона була освячена 1830 р. і була невеликою кам’яною, круглою однокупольною будівлею з навісом на 12 колонах із тесового каміння навколо.

У 1899 р. церкву перебудували: у круглій будівлі зробили прибудови для вівтаря і середньої частини на кошти місцевого землевласника генерала Єсаулова та прихожан. Іконостас у церкві був спочатку вимащений глиною та побілений вапном. 1842 р. був зроблений кращий іконостас, котрий, в свою чергу, 1879 р. був замінений новим.

Але головна родзинка Врублівців все ж природні ландшафти. Оточений скелями та залитий водами Дністровського водосховища глибокий каньйон Тернави нікого не залишить байдужим!