У селі Нагуєвичі на Львівщині дерево впало на екскурсійний автобус. Відповідні фото в соцмережах опублікували очевидці в суботу, 7 червня. Про це розповідає zaxid.net.
Як видно з опублікованих фото, дерево впало на автобус разом із коренем, а сам транспорт від удару деформувався. Інформації про негоду в Нагуєвичах цього дня не було, тож наразі не відомо, яка причина падіння дерева.
У ДСНС Львівщини ZAXID.NET повідомили, що потерпілих внаслідок падіння дерева немає. Проїзд трасою забезпечений.
Зі слів очевидців, у автобусі їхали діти, однак на момент падіння дерева в салоні нікого не було.
За інформацією сайту «Медіа Дрогобиччина», впав дуб Івана Франка – дерево, яке росло на території родинного маєтку письменника в Нагуєвичах. Дуб, під яким часто відпочивав Іван Франко – памʼятка історії місцевого значення. У останні роки біля дерева встановили табличку, яка попереджала про небезпеку падіння і заборону паркування.
Довідково
Нагуєвичі (з 1951 по 2009 — с.Івана-Франка) — село Дрогобицького району Львівської області. Знаходиться за 10 км від Дрогобича. Тут народився і провів дитинство Іван Франко. У Нагуєвичах він часто бував, коли навчався у Дрогобичі та Львові, сюди приїздив згодом із своєю сім’єю на відпочинок та для праці.
Село (спочатку Сольне, потім Башево, пізніше — Нагуєвичі) веде свій початок від княжих часів. Люди тут займались рільництвом, солеварінням (звідси перша назва), а в XIX ст. і добуванням нафти. Соляні промисли зваблювали сюди людей, село стало розростатися і отримало назву Башево. Татарська навала не обминула Башево: воно було зруйноване. Згодом тут виросло нове село. Пізніше польський король дарує його пану Станіславу Нагуєвському. Існує версія, що він назвав село Нагуєвичами, аби увічнити своє ім’я. Назва «Нагойовичі» («Нагуйовичі», у польських грамотах — «Нагуйовіце») значно давніша від найперших польських поселень в регіоні, а тому вірогідніша протилежна версія — власники фільварків отримали своє прізвище від назви поселення, яким володіли.
Нагуєвичі (історична назва «Нагойовичі») — село, відоме, принаймні, ще з часів Галицької Руси. Князь Лев Данилович своїми грамотами (XIII ст.) передав села Бабину, Потік, Страшевичі, Спас, Лаврів, Торчановичі, Лип’є, Розлуч, Гніздець, Нагуєвичі та ін. самбірським єпископам Авраамові (1254 р.), Евфемієві (1291 р.), Гарийонові (1292 р.).
