Головна > Блог > Про травневий Тернопіль. Частина друга. Пивна

Про травневий Тернопіль. Частина друга. Пивна

Давно не писав. Не тільки сюди, а взагалі.Завали на роботі не давали продихнути.Та й у Оленки нема часу, доповнювати.
Але ось повертаюся. Поки сам
 
Я пивом марив, пивом марив сповна,
А в небі хмара, наче піна пивна,
Я пиво цмулив взимку і навесні,
Ячмінні були пива ріки хмільні.

Про травневий Тернопіль. Частина перша. Банальна

Отже, ми вирушили в Топільче на фестиваль пива.
 
 
Шлях до парку проходив набережною, тому, звичайно, трохи банальних тернопільських фото.
 
Ternopil_spring-61
 

 
Церква воздвиження Чесного Хреста
 
Ternopil_spring-62

 
Все таки крута набережна тут.
 
Ternopil_spring-66

 
Але залишаємо її позаду…
 
Ternopil_spring-67

 
… біля вже знайомого нам храму переходимо дорогу…
 
Ternopil_spring-70

 
… і от ми вже в Гідропарку “Топільче”.
 
Ternopil_spring-71
 

 
Місце чудове і без вестиваля пива. Особливо для фотографа. Суміш красивої природи, води, дивних дерев’яних форм надає мождивість зробити цікаві кадри.
 
Ternopil_spring-73
 
 
 
 
 
Ternopil_spring-99
 
 
 
Ternopil_spring-77
 
 
 
Ternopil_spring-94
 
 
 
Ternopil_spring-88
 
 
 
Ternopil_spring-81

 
Красиво то красиво, але ми знаємо, куди ми йдемо.
 
Ternopil_spring-75

 
Фестиваль знаходився на острові. Вхід був платний. 20 грн ( за 60 вам давали квиток,наливали пива і дарували бокал, в який ,власне, і наливали пива). Це явний позитив, бо навіть така мінімальна ціна суттєво зменшувала кількість бидла на території. До того ж , заплативши ті 20 грн, можна було більше і не витрачатися. Дегустувати пиво давали всі виробники, тож при бажанні можна було наклюкатися, навіть нічого не купуючи.
 
Ternopil_spring-93

 
Ще одною явною “перемогою” оргів стала майже повна відсутність сидячих місць. Були розставлені столики для стоячого … назвемо так – “дегустування”. Що на мою думку сильно зменшило кількість дуже п’яних людей. Сидячи не так помічаєш, як напиваєшся.
 
Ternopil_spring-84

 
Ми ж до справи підійшли відповідально. Дегустували і купували пиво, що сподобалося. Давно не куштував скільки смачнючого і різноманітного темного пива. Масштаб, звичайно , невеличкий в порівнянні з київськими мірками, але і ціни не порівняти зі столичними. Але головне, що фестиваль вийшов просто душевним, як на мене.
 
 
Ternopil_spring-91

 
З їжею також було нормально. Закусити при бажанні було чим смачненьким. Ми ж зацінили львівську хендмейд ковбасу і страшенно пекучий соус до неї “Йой пече”.. в мене он ще в холодильнику стоїть він). Швидко його не з’їси, бо реально дуже адовенький.
 
Ternopil_spring-96

 
Але все хороше закінчується ( чи то пак – більше не влазить). тож ми вирушили в центр, на інший фестиваль “Ї”… Бо ж все таки на нього ми приїхали.
 
 
 
 
Ternopil_spring-76

 
Під впливом пива в мені прокидається митець.. роблю концептуальні фото…
 
 
Ternopil_spring-100
 
Ternopil_spring-101

 
От ще…
 
 
Ну з цим дядьком хоч зрозуміло. Он які в нього круті вуса…
 
Ternopil_spring-104

 
Як завжди трошки вуличного мистецтва. В Тернополі все, що трапилося на очі було гостросоціальним.
 

 
Довго ходили по центру в пошуках цигарок ( в неділю ввечері купити їх виявилося проблемою, чомусь ) і вибачте за подробиці, туалету. Це величезна проблема в містах. І не тільки українських, доречі. В процесі бродіння фотографував,звичайно.

Ternopil_spring-110

 
Люблю такі пам’ятники.. вони такі… живі..
 
 
А це просто Каняка біля “Майстерні карамелі”)))).
 
Ternopil_spring-108

 
Розрулившись таки з усіма справами пішли в Центр Культури “Перемога” на фестиваль…
 
Ternopil_spring-118

 
Далі було весело, але камеру я вже не діставав. Поспали під Забужко трошки… потім коли в неї таки забрали мікровон ( в нелегкій боротьбі) трошки прокинулися під Кімнату Гретхем і відкрили для себе Лінію Маннергейма. Це новий проект Сергія Жадана, Євгена Турчинова ( той що з дредами з Собак, які раніше в космосі були) і Олега Каданова. Не дочекавшись Один в Каноє пішли на вокзал, бо час до поїзду підпирав. На вокзалі оголосили, що Раховоз поломався десь в горах , і що він затримується мінімум на 3 години. Повернулися) . Покимарили під “Один в каноє”.. кароч веселилися як могли)). Отак пройшла наша перша подорож до Файного міста цього року. Але не остання! Не перемикайтеся, буде цікаво.