З 4.55 мільярдами активних користувачів соціальних мереж на планеті, Facebook, Twitter, TikTok та Instagram стали найчастішим місцем крадіжки особистих даних фоловерів. Злам цих платформ став буденністю. У середньому щомісяця викрадають 1.4 мільярда облікових записів. Тільки у Facebook щодня кібератакують 300 000 акаунтів.
Що є причиною цієї моделі шахрайства? Як автор кількох десятків статей з інформаційної безпеки, вважаю це комбінація факторів. Брак знань споживачів про захист у вебі, підвищення довіри до відомих брендів, а також потреба у соціальних мережах для отримання доходу. Проте все це може коштувати жертвам незліченних годин та грошей на відновлення особистих даних.
Добре обізнаний у реальному застосуванні засобів кіберзахисту, я розповім, як уникнути непринадної долі стати жертвою аферистів в сітях та навчитися безпечно взаємодіяти з усіма видами онлайн-платформ. Важливо розпізнавати чорні схеми й знати, на що звертати увагу.
Які особисті дані не можна оприлюднювати в інтернеті
В основі соціальних мереж лежить обмін інформацією. Згідно з дослідженнями, ми надаємо більше особистої інформації на сайтах віртуальних платформ, ніж у реальних розмовах із живими людьми. Навіть якщо ми думаємо, що не так вже багато ділимося особистою інфою в онлайні, шахраї все одно знайдуть шлях до наших даних. Що найцінніше для скамерів? Це може бути:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- точна дата народження (число, місяць та рік);
- докладні паспортні дані;
- адреса електронної пошти;
- місто, де користувач народився і в якому живе зараз;
- сімейний стан;
- освіта (школа, коледж, університет);
- фінансова інформація (ідентифікаційний код, номери рахунків та карток);
- улюблені захоплення;
- місце роботи (професія та посада);
- особисті фотографії користувача, його сім’ї, колег та друзів;
- різного роду паролі (до електронної пошти, банківських карток, облікових записів тощо).
Навіть не усвідомлюючи того, що відбувається, потенційна жертва може дати злочинцям у соціальних мережах все, що їм хотілось би отримати. Знаючи тільки дату та місце народження, шахраї можуть вгадати або підібрати ідентифікаційний номер користувача, а також паролі для входу до мобільних банківських додатків.
Ефективні методи запобігання крадіжкам особистих даних у соціальних мережах
Вважаю за необхідність застосовувати експертні знання для допомоги звичайним користувачам протидіяти соціальній інженерії та крадіжці особистих даних. Ось мій покроковий план, щоб захистити свої облікові записи на популярних медіаплатформах.
- Стежимо за попереджувальними ознаками підробленого облікового запису в соціальних мережах. До них належать: дивні нікнейми, нестандартний стиль комунікації, підозрілі посилання.
- Звужуємо список контактів. Хороше правило — запрошувати у свою мережу лише тих людей, яких ми знаємо особисто, обходячи колег друзів чи випадкових фоловерів.
- Відключаємо автоматичне маркування розташування. Слід деактивувати геотеги для облікових записів на соціальних платформах. Також не варто відзначати місцеперебування у своїх публікаціях.
- Використовуємо унікальні авторизаційні дані для кожного облікового запису. Паролі — перша, і часто єдина лінія захисту від хакерів. Набагато простіше зламати акаунти користувача, який використовує одні й самі коди доступу. Важливо, щоб у паролях не містилися особисті дані, такі як дата народження, власна чи близьких родичів.
- Включаємо дво- або багатофакторну автентифікацію. Це додаткові заходи безпеки від будь-яких видів шахрайства в інтернеті, які передбачають введення спеціального одноразового коду разом із даними користувача для входу.
Перш ніж стрибнути в інтернет і видалити всі свої облікові записи, варто розглянути мудріший підхід до того, чим і з ким ділитися. Дотримуючись цих простих порад, можна користуватися перевагами соціальних мереж, не стаючи мішенню для злочинців.
Як показує статистика, об’єктом аферистів може стати будь-хто і з будь-якої причини. Атакують як багатомільярдні корпорації, так і людей зі скромним прибутком. Потрібно взяти собі за правило користуватися лише офіційними сайтами та знати, куди звертатися при виявленні інтернет-шахрайств на медіаплатформах. Так в Україні можна залишити повідомлення працівникам Департаменту кіберполіції.
Дослідження провів Ярослав Гордійчук — експерт з інформаційної безпеки та автор ProInternet