У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з барельєфом вершника. Колись вона прикрашала інтер’єри Свято-Михайлівського Золотоверхого собору. Він постав у 1108–1113 роках за правління онука Ярослава Мудрого київського князя Святополка Ізяславича. У 1934–1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіницю та частину інших споруд монастиря знесли у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру.
- Процес оцифрування
Спроби істориків та мистецтвознавців зберегти від знищення, хоча б домонгольську частину монастиря виявилися невдалими. Поталанило врятувати лише частину фресок, мозаїки та іншого оздоблення. Серед останнього зі стін приреченого храму зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині вона зберігається у Софії Київській).
- Вкрадені росіянцями Святі Димитрій та Нестор. Плита вкрадена росіянами, зберігається у Третьяковській галереї
- Святі Георгій та Феодор. Плита зберігається у Софії Київській
Третю плиту з барельєфом знайшли у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.
Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт, як і перші два, виготовили з пірофіліту — місцевого каменю (його велике родовище є біля Овруча), який активно використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської. Інша назва пірофіліту – «овручський шифер», але до покрівельного «шиферу», який насправді є асбоцементом, цей мінерал жодного відношення не має.
Оригінальну плиту можна побачити наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря, що підпорядкований заповіднику «Стародавній Київ» (вхід під дзвіницею).
Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину.
Фото: «Погляд»
