Велика Слобідка (до 1946 р. – Велика Мукша) – село у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва Мукша за однією з версій походить від давньо-слов’янської богині Мокоші. Мукш до революції було багато – а зараз немає жодної. «Футори Мукша» – територія навколо міської ткацької фабрики, «Мукша Панівецька» злилася з Панівцями. Була ще «Мукша Боришковецька», «Мукша Кульчієвецька», «Мукша Колубаївська». Всі села вздовж цієї невеликої дністровської притоки були тезками і всіх їх перейменовано. Королева всіх Мукш, «Мукша Велика», перейменована на Велику Слобідку, до слова Слобідка – у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.
Найвірогідніше ж село своєю прадавньою назвою завдячує річечці Мукші бо лежить при впадінні Мукші до Дністра. Так само, знаменитий Жванець отримав ім’я від річечки річки Жванчик. А от походження гідроніму «Мукша» – ще треба дослідити.
Перша згадка про село датована 1460 року (Мукша перерахована у списку поселень, з яких король дозволив брати десятину на користь кам’янецького біскупа). В XVI столітті Мукша сильно страждала від татарських набігів: в 1530-1542 р. тут було всього два плуги і млин. З власниками якась плутанина. З 1565 по 1783 рр. поселення начебто належало Хоцимірським – принаймні, так стверджує Юхим Сіцинський. В той же час під 1678 р. (турецьке панування якраз) власниками є Домбровські та Казаковські. Йосип Домбровський значиться у власниках і в 1702 р. 1790 рік: власниками Мукші є Іван Маковецький і Войцех Хлібовський.
- Старий млин
З XVIII і аж до початку ХХ століття Мукша належала роду Лесьневичів. Від них залишився дуже цікавий і незвичний «палац». Насправді велика одноповерхова довга хата з колонажою по фасаду, що постала межі XVIII-ХІХ ст. У 1830-х Вінцент Лесьневич розширив будинок, прибудувавши до нього двоповерховий корпус з бальною залою. Колони Роман Афтаназі класифікує як тосканські.
Палац унікальний тим, що випадає із тогочасного «стандарту» провінційних сільських палациків. Останні досить одноманітні: одноповерхова хата вікон на 6 по фасаду а по центру класичний портик на 4 колони над входом. А тут маємо нівроку так колонаду вздовж усього фасаду.
Село також відоме тим, що на його околиці височіє над Дністром одна й з найкрасивіших Товтрин, що має назву Козина церква.
При підготовці використана відповідна стаття у «Вікіпедії»
