Головна > Новини > «Вічний мандрівник» завітав до Городка

«Вічний мандрівник» завітав до Городка

23 жовтня член команди «Україна Інкогніта», воїн ЗСУ та головний редактор знаного серед мандрівників і краєзнавців альманаху «Вічний мандрівник» Віталій Горбуленко провів у Городоцькій центральній бібліотеці (Хмельницька обл.) творчу зустріч з учнями 10-х класів Городоцького ліцею (Перша  Городоцька гімназія), бібліотекарями, освітянами, краєзнавцями та працівниками культурних установ міста.

Зустріч пройшла у теплій, дружній атмосфері. Віталій – захопливий оповідач, який без надмірних зусиль утримував увагу непростої аудиторії – старшокласників, що слухали його з щирим інтересом. Зацікавити таку публіку – справа непроста, але Горбуленку це вдалося.

Пан Віталій розповів про історію створення альманаху:

«Я завжди хотів, щоб в Україні був власний журнал, подібний до National Geographic, – розповів журналіст. – І в один момент зрозумів: якщо хочу – треба робити самому. Україна – велика країна, маємо багато своїх мандрівників, науковців, дослідників, краєзнавців, класних фотографів. Чому б нам не мати свій такий журнал? Так і з’явився «Вічний мандрівник».»

Звісно, конкурувати з National Geographic складно – ресурси й бюджети неспівмірні. А от із журналом «Вокруг света» – цілком. Ба більше, на думку читачів, «Вічний мандрівник» – цікавіший!

Відповідаючи на запитання школярів про власні мандри, Віталій зазначив:

«У порівнянні зі середньостатистичною людиною я, мабуть, досвідчений мандрівник. А от у порівнянні з багатьма авторами й героями наших публікацій – звісно, ні. У мене є свої обмеження, пов’язані з військовою службою. Втім, моє завдання як редактора – зібрати сукупний досвід українських мандрівників і дослідників.»

Щодо інформаційної політики «Вічного мандрівника», Віталій пояснив, що журнал прагне розповідати про маловідомі, але унікальні місця. Адже про «розкручені» локації вже написано-переписано. А маловідомі – часто цікавіші за ті, де натовпи туристів.

«В Україні дуже багато захопливих місць, про які мало хто знає, – каже головред “Мандрівника”. – Одне, до речі, менш ніж за два десятки кілометрів від Городка – Івахнівецькі Товтри. Краса гір біля села Івахнівці мало чим поступається Кримським. У нас цій локації присвячена велика публікація.»

На завершення зустрічі пан Горбуленко провів географічну вікторину. Переможець – учень Городоцького ліцею №1 Іван Татаров – отримав свіжий номер журналу, присвячений Криму.

«Цим ми черговий раз хотіли нагадати: Крим — це Україна! І ми обов’язково ще поїдемо у мандри півостровом!»

Підсумовуючи подію, головред «Мандрівника» зазначив:

«Я дуже люблю такі напівспонтанні зустрічі. Мене по службових справах занесло на Поділля, і завдяки одному з авторів журналу Дмитру Полюховичу та місцевим бібліотекарям вдалося провести захід у Городку. До речі, у «Вічному мандрівнику» публікувався ще один уродженець Городка – мандрівник Борис Крімер. Тож місто для нас визначне, хоча раніше я тут не бував. Але плануємо ще «засвітити» Городок у журналі, – тут як виявляється чимало цікавого.

А взагалі, такі зустрічі – спілкування з молоддю та досвідченими краєзнавцями – це те, що ми хочемо робити якомога частіше як один із напрямків проєкту «Вічного мандрівника». Звісно, під час війни це непросто – насамперед мусимо працювати на захист Батьківщини. Але сподіваємося, що наші найкращі часи ще попереду. Наостанок хочу ще раз подякувати співробітникам бібліотеки, які взяли на себе клопіт усе це організувати.»