За сучасними мірками Митки – село немаленьке – сім сотень мешканців має. Від тутешнього райцентру – Бару, до Миток 15 км, і дорога непогана, але якби й була погана – до Миток варто поїхати обов’язково, адже тут гарно зберігся неготичний палац, збудований адміралом Чихачовим.
Село досить старе – перші офіційні згадки про нього відносяться до люстрації 1493 року, тоді воно називалося Митківці. Яким чином, і для чого придбав Митки адмірал із Петербурга – сказати важко. Усі пов’язують цю подію із будівництвом у 1890-х роках залізничної колії через село. А управляючий департаментом шляхів сполучень імперії, і відповідальним за будівництво залізниці, був якраз Микола Чихачов, майбутній адмірал. Придивився собі сільце, за недорого, і придбав – воно так завжди буває.
Про Митки вже давно написали метри вітчизняного інтернет-краєзнавства Блека (вона ж Ірина Пустиннікова) та м-р Брут (він же Вадим Войтик), тому я не буду дуже повторюватись. Чи збудував адмірал палац для своєї доньки (однієї з дев’яти діток) Софії, чи збирався сюди її привозити, як нам розповіли місцеві мешканці – точно ніхто не знає. Але палац чудовий. Він би гармонійно вписався у англійське село, чи то у фільм про англійське село, і міг би бути таким собі Меріпітхаусом, чи чимось схожим – якийсь не дуже багатий (бо і палац же невеликий) англійський лорд, гарно себе почував би тут.
В палаці нині школа, причому давно, ще з 20-х років минулого століття. Місцеві мешканці – напрочуд привітні і приємні працівники школи – багацько розказали нам про палац. Одна молода вчителька провела гарну екскурсію – вона знала не лише про палац, а й про сайт Україна Інкогніта, причому була в курсі наших останніх мандрівок.
Палац прекрасний і в стані він одному із кращих в Україні загалом. Зовсім недавно поставили пластикові вікна та дах із червоної черепиці. Але до такої реставрації варто віднестись спокійно – школа ж, діткам має бути тепло. Будуть колись у нашої держави кошти на фахову реставрацію – вікна замінити на правильні – не проблема. Але загалом стан палацу просто вразив, і якщо ви мандруєте Вінниччиною – в Митках побувати повинні.
Текст та фото Романа Маленкова.
