Детальну характеристику парку можна отримати на сайті установи.
Я ж хочу поділитися враженнями. До цього я бувала у різих куточках України, але у Волинського Полісся теж є чим похвалитися. Цю місцевість часто називають “Волинською Амазонією”. Воно й не дивно: складається враження, що то край суцільних боліт, і де б ти не був, річка йде за тобою по п’ятам. Насправді, болота займають майже 50% території парку. Справжнім відкриттям стало село Сваловичі, де проживає пару десятків пенсіонерів, немає магазинів, а хати покриті очеретом. Здивували також велетенські равлики, які залишилися тут ще з панських часів. Пани полюбляли цей делікатес)
Тому усім, кому набридли міські джунглі, радила б відвідати цю місцину, бо тут є якесь дивне відчуття справжньої природи… Хочете – приїжджайте з палатками, а хочете – за 50 грн. на добу отримаєте пляж на озері, дах над головою, кухню і сан.вузол.
Але життя тут не завжди таке тихе й розмірене. Завдяки місцевим професіоналам й ентузіастам (працівникам парку) тут проводяться щорічні фестивалі (“Поліська регата та Українська косовиця”) та дитячі табори. А головне, сюди варто їхати не на одинь день, аби як слід усе роздивитися, і раджу наперед домовлятися із погодою, бо мене вона трохи підвела).
Штаб-квартира парку знаходится у селищі Любешів, саме тут надзвичайно привітні співробітники запропонують вам усі можливі види відпочинку. Особливо рекомендую для відвідування тим, кому хочеться спробувати щось відмінне від Карпат (хоча вони дійсно чудові!) чи морського узбережжя. Місце ще не таке популярне, тому туристів тут не так багато, але у цьому навіть більше переваг)