«Україна Інкогніта» неодноразово розповідала, як окупанти нищать об’єкти культурної та історичної спадщини України. Нищать по різному. Частково це злочини т.з. «археологів», які проводять незаконні розкопки на загарбаних теренах, частково – забудовників, частково – вояків, які зводять фортифікаційні споруди на пам’ятках та курганах. Зокрема, як повідомляло наше видання, армія РФ збудувала окопи на курганах у Василівському районі Запорізької області — внаслідок цього фактично половина археологічної пам’ятки «Могила Лисовська» зруйнована.
Поведінка воїнів ЗСУ діаметрально протилежна. Адже вони боронять не лише Українську землю і народ, але і її історію і культуру.
Зокрема, як повідомляє офіційна сторінка в мережі Фейсбук 123 бригади тероборони ЗСУ, через несподівану знахідку до того невідомої археологічної пам’ятки воїни бригади змінили хід інженерних робіт зі створення фортифікаційних споруд.
У повідомлені йдеться:
«Бійці 123 бригади ТрО натрапили на архаїчний могильник.
Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України, звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це корінфська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена іонійська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами — важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва передали до музею рештки кісток похованих людей. Такі знахідки мають велике значення для вивчення історії регіону та дають змогу краще зрозуміти життя та звичаї давніх мешканців нашого краю».
Як бачимо, маємо діаметрально інше ставлення до Історії.
