Чернігівська земля багата на архітектурні пам’ятки. Багато споруд залишилося ще з часів Гетьманщини. Однією із маловідомих, але дуже цікавих споруд тієї епохи є Михайлівська церква в селі Великий Листвен. Село розташоване в Городнянському районі в заплаві річки Дирчин. Кам’яний храм стоїть на пагорбі в центрі села. Північний фасад виходить в сторону головної вулиці, південний – до широкої відкритої заплави річки Дирчин. Побудований в 1742 році на кошти А.Д. Дуніна-Борковського. Храм повторює традиційний тип тридільного храму з квадратною в плані навою, прямокутним притвором та вівтарем. Але, на відміну від традиційних храмів Гетьманщини, тут не було світлої бані, тому для освітлення інтер’єру були влаштовані великі арочні вікна в два яруси. Храм піднято на високий цоколь – видніється з далеку з усіх боків. Під притвором є підвал. Бабинець двоповерховий, з хорами. Перший поверх перекритий циліндричним склепінням. Хори (другий поверх) не мали кам’яних перекриттів і були перекриті стелею по дерев’яних балках. Кожен поверх притвору відкривається в неф широкою напівциркульною аркою. Вівтар мав напівлотковий звід (не збереглися) і завдяки високій тріумфальній арці утворював єдиний простір. Всі склепіння виконані в один перекат, без залізних затяжок, оскільки стіни досить масивні, щоб погасити розпір склепінь. Архітектурні форми пам’ятки лаконічні, майже без декору. Вікна не мають наличників. Дверні перемички вирішені у вигляді трилопатевої кривої. Карниз з простого профілю ділить фасади на два яруси; такий же карниз вінчає стіни і аттик. Церква має дуже товсті стіни (в деяких місцях) до 2-х метрів. Через це виглядає дуже суворо. На початку XIX ст. церкву перебували: розібрали намет центрального верху, зате влаштували глухий сферичний купол, при цьому було зведено заново аттик над нефом. Тоді ж в переді сіней прибудований притвор з чотирьохколонним портиком тосканського ордера у стилі класицизм. Колони мають вишукані пропорції, тонко опрацьовані капітелі. У 1855 р церква ще раз перебудували: неф плоским перекриттям по дерев’яних балках розділили на два поверхи, замість склепінь у вівтарі зробили плоску стелю, перед північним і південним порталами прибудували невисокі прямокутні в плані тамбури. В радянський час храм занепадав та потроху руйнувався. В наш час, в минулому році почалась реконструкція храму. Михайлівська церква У Великому Листвені є унікальною пам’яткою Чернігівській архітектурної школи епохи Гетьманщини. Вона не має аналогів. Оригінальність задуму, сміливість інженерного рішення, поєднання архітектурних рис архаїчного поліського безбанного храму з пізніми елементами бароко – все це свідчить про роботу талановитого майстра, який зумів знайти нешаблонне рішення традиційної архітектурної теми. Михайлівська церква є пам’яткою архітектури національного значення.
