Home > News > Давній єврейський цвинтар Городка у фокусі міжнародного конкурсу оголошеного ESJF

Давній єврейський цвинтар Городка у фокусі міжнародного конкурсу оголошеного ESJF

Волонтери партнерського проєкту «Могили предків», ініційованого мерією міста Городка – зокрема Відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради спільно з ГО «Україна Інкогніта»  –  завершили масштабне дослідження давнього єврейського цвинтаря в Городку (Хмельницька обл.).


Дослідники Валентин Нищий та Олег Федоров біля брами цвинтаря. Тут і далі фото: “Могили предків”

Робота тривала як у межах реалізації самого проєкту, так і в рамках участі в міжнародному конкурсі, оголошеному Фондом ESJF European Jewish Cemeteries Initiative – ініціативи, що реалізується за підтримки уряду Німеччини.

Нагадаємо, що партнерський проєкт ГО «Україна Інкогніта» те мерії Городка , що отримав назву «Могили предків» передбачає дослідження всіх старих некрополів та позацвинтарних поховань колишнього Городоцького району – українських, польських та єврейських. Його мета – розкрити багатонаціональну культуру Поділля, глибше пізнати історію Городоччини, сприяти міжнаціональному порозумінню та створити нові туристичні маршрути. Про цікаві, а часом і унікальні відкриття, зроблені в рамках експедицій, неодноразово повідомляла «Україна Інкогніта».


“Короновані” леви

У межах конкурсу ESJF будуть відібрані найкращі дослідницькі роботи, присвячені єврейським некрополям. Сподіваємося, що дослідження наших партнерів, яким ГО «Україна Інкогніта» надавала консультативну підтримку, посяде гідне місце серед переможців.

Після завершення конкурсу результати дослідження старого єврейського цвинтаря в Городку буде опубліковано на нашому сайті.


Геральдичні грифони (18 століття)

А поки –  ділимося головними висновками, зробленими нашими подільськими партнерами:

  • Рослинний декор домінує в оздобленні мацев протягом усього періоду існування некрополя (від початку XVIII ст. до 1990-х років), тоді як зооморфні зображення менш поширені й мають обмежене різноманіття.
  • Зооморфні символи, що відповідають імені небіжчика (наприклад, лев – Ієгуда, ведмідь – Дов-Бер, олень – Цві-Гірш), практично не зустрічаються, навіть у XVIII ст., коли така практика була популярною на інших цвинтарях Східної Європи.
  • Городоцькі майстри XVIII ст. демонструють пієтет до західноєвропейської геральдики – зокрема, грифони зображені не в народній єврейській, а в геральдичній традиції Заходу.
  • Маємо рідкісна практику «коронації» левів. В Городку на мацевах кінця XVIII – початку XIX ст. леви часто зображені з коронами, що є винятком для регіону.
  • Майстри працювали для кількох містечок – мацеви, схожі за стилем та «рукою майстра», виявлені не лише в Городку, а й у Сатанові, Купині, Кузьмині, Меджибожі та Смотричі.