Зараз всім широко відомо ім’я білоруського мандрівника Наполеона Орди, який в 19 ст. подорожував Україною, та замальовував архітектурні краєвиди нашої країни. Але, на жаль, зовсім мало кому відомо, що в місті Могилів-Подільський є художник, який в 1980-1985 роках теж мандрував з цією самою метою і створив велику колекцію картин “Замки та фортеці України”.
Його ім’я – Микола Григорович Олійниченко.
На жаль, деякі фортеці вже не існують – людська байдужість і час зробили свою справу. Тому, на мій погляд колекція має велику цінність. Тим більше, що всі ці споруди написані з натури. У деяких випадках автор давав волю своїй уяві та переносився в минулий час. Але на те – він і автор.
Пропоную вашій увазі чудову колекцію пам’яток Украіни – іі замки та фортеці.
Хмельницька область. Староконстянтинівський замок та башта.(1561-1571р.р.)
Меджибіжська фортеця та замок.14 ст.
Хотинська фортеця. 15 ст.
Кам’янець-Подільська фортеця.1494 рік.
Тернопільська область. Бережанський замок. 1554 р.
Золотий Потік.
Чортківський замок. 16-17 ст.
Скалат.Замок та фортеця. 1630 рік.
Кременець. Замок на горе Бона. 13 ст.
Бучач. Залишки фортеці 1379р.
Львівська область. Олеський замок.1327р.
Свірзький замок.15 ст.
Добромильська фортеця. 16-17 ст.
Волинська область. Луцька фортеця.(1340-1430р.р.)
Рівненська область. Острог. Фортеця та замок Острозьких. 14-15 ст.
Клеваньський замок. 15 ст.
Одеська область. Білгород-Дністровська фортеця
Івано-Франківська область. Залишки мурів Галицької фортеці. 12 ст.
Закарпаття. Мукачівський замок. 14-17 ст.
Ужгородський замок та фортеця. 13 ст.
Вінницька область. Залишки мурів фортеці м.Бар.
Башта та залишки фортеці в Буші.1570 р.
Чернівецький замок.
Залишки мурів Озаринецькой фортеці. 1657 р.
Крим
Балаклава.Фортеця Чембало.14 ст.
Генуезьська фортеця.
Картини зберігаються в приватній колекції в Україні.
“Микола Григорович Олійниченко народився 7 січня 1952 року в с. Михайлівка Мурованокуриловецького району. З дитинства хлопець любив малювати, перші професійні навички здобув в художній школі м.Сороки (Молдова). Згодом талановитий юнак вступив у Вижницьке художнє училище, по закінченню якого в 1976 році працював у Вінницьких художніх майстернях Худфонду України. У 1977 році Микола Олійниченко переїхав до Могилева-Подільського, де став працювати художником-оформлювачем на заводі. Будучи невгамовною творчою особистістю, він ініціював створення художньої студії і став її керівником (1978 р.). За роки діяльності художньої студії вихованці Миколи Григоровича неодноразово ставали переможцями на різних виставках-конкурсах образотворчого мистецтва. У 1980 році студія була удостоєна почесного звання «народна». За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва та великі організаторські здібності і талант педагога Миколі Григоровичу було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1988 р.). Наряду з організацією діяльності художньої студії, Микола Олійниченко постійно вдосконалював свою майстерність, працюючи над написанням все нових і нових картин. В творчому доробку митця нараховується більше 1000 картин та безліч персональних виставок у різних містах нашої області та за її межами”.
