Головна > Блог > Про Вінницю. Частина друга. Автомотовелофототелерадіомузей

Про Вінницю. Частина друга. Автомотовелофототелерадіомузей

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи,
І справжнім друзям, не забудь, подзвони,
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

Про Вінницю.Частина перша. Пирогов і всі, всі, всі

Дуже повільно, але впевненно, продовжую писати анонсовані пости  про анонсовані міста. А тут ще постійно додаються нові фотки… Але сьогодні так склалися зорі, що є і натхнення і час, але немає Оленки – вона зайнята. Тож ловіть продовження про нашу ще осінню подорож до Вінниці з купою одруків і помилок).

Отож про Вінницю. Трошки перескочу правда, але ж вас це вже не дивує. Сьогодні хочу розповісти про доволі специфічне, але безумовно цікаве місце в славному обласному центрі – Вінниці.

Я хочу вам трошки розказати про АвтоМотоВелоФотоТелеРадіо музей.

Я вже підзабув, як ми дізналися про нього ( тут Оленка певно сміється і нагадує мені, що це вона десь вичитала), але точно пам’ятаю. що приходили ми туди двічі. Першого разу ми навідувалися в другий день нашого перебування у Вінниці ( це те, що я перестрибнув поки), але не заходили, бо вже темніло, а я хотів зафоткати все то діло. На наступний день все вдалося.

avtomotovelophoto-2

Спочатку вирішили оглянути територію навколо павільйону, тут представленні в основному машини, але можна зустріти і … воза. наприклад).

avtomotovelophoto-5

 

avtomotovelophoto-6

Деякі автомобілі в жахливому стані, деякі просто в ідеальному. Цей музей приватний, зроблений за особисті кошти фаната своєї справи Олексія Стрембіцього. Зрозуміло , що грошей не завжди вистачає.

avtomotovelophoto-7

Деякі експонати –  справді унікальні в Україні.

avtomotovelophoto-8

Деякі всім знайомі ( це звучать слова старпера, так?), але їх все важче зустріти на вулицях міст.

avtomotovelophoto-9

Ляля яка.

avtomotovelophoto-14

Обійшовши навколо музею пару разів , нарешті, заходимо в середину. Квиток, станом на листопад минулого року, коштував 20 грн.

avtomotovelophoto-16

Сам музей відкрився на початку 2013 року. До цього багато експонатів зберігалося вдома в директора. Потім, на щастя ,пощастило роздобути приміщення. Як для Вінниці,не найбільшого туристичного міста України – то це чудова атракція! Дивився фотки з відкриття, все так красиво було. Зараз експонатів явно побільшало, не всі з них, мабуть встигають привести в адекватний стан, тому зараз музей трохи нагадує барахолку. Назва його зовсім не відкриває всього того, що можна тут відкопати).

avtomotovelophoto-17

Дуже тішить уніформа шофера. Це все можна приміряти. Мабуть за якусь символічну плату.

avtomotovelophoto-18

По машинкам також можна полазити, посидіти за кермом , пощупати, потискати… Це є великим плюсом.. такі “живі” музеї , нехай і захаращені, набагато цікавіші за блискучі цукерочки, в яких все за склом. Хай такіть те скло протирають кожного дня…

avtomotovelophoto-22

Де б ще так мирно уживалися ваги, кастрюлі і костюм підводного рибалки з тризубом?)).

avtomotovelophoto-23

Каняка також знайшов однодумців).

avtomotovelophoto-25

Така була в моєї бабусі. Тобто залишилась.

avtomotovelophoto-27

Ну і різної радянської фігні багато… “Ніякої політики, тільки історія” – написано на склі музею. Це той випадок, коли я повністю згідний.

avtomotovelophoto-28

Зліва знизу на поличці – перший радянський серійний телевізор.

avtomotovelophoto-29

Не телевізорами єдиними.

avtomotovelophoto-33

Не знаю яким боком, але тут знайшлася копія плоту Тура Геєрдала. Ви , мабуть бачили фільм про цю видатну людину. “Кон Тікі” називається.

avtomotovelophoto-34

Переглядаючи всі ці експонати не відчував жодного прояву ностальгії. От чесно. А цікаво було.

avtomotovelophoto-37

avtomotovelophoto-40

avtomotovelophoto-41

Найстаріший експонат музею – патефон 1896 року.

avtomotovelophoto-43

Тут майже кожен знайде собі щось цікаве пороздивлятися. Звичайно, якщо у вас є якісь інтереси, окрім читання постів про чужі подорожі в інтернетах)).

avtomotovelophoto-44

Доречі, раніше на фестивалі RE$PUBLICA, міняли телевізори на квитки).

avtomotovelophoto-46

Що. Це?!

avtomotovelophoto-48

Отой червоний автомобільчик є першим серійним “ІЖ Комбі”. Його серійний номер 50001.ЗА легендою його вручили вінничанину, який тоді працював на заводі в Іжевську ( як зараз місто називається?) на заводі. Типу заслужив, як ударник виробництва.

avtomotovelophoto-49

Хламу тут вистачає різного)). Музичного також.

avtomotovelophoto-50

avtomotovelophoto-52

Мене цікавив, звичайно ж, найбільше інший “хлам”))

avtomotovelophoto-54

Загалом, якщо будете у Вінниці раджу завітати. Специфічне, але доволі цікаве місце. На фоточках не показано більшої частини з того що там є. До того ж таких ентузіастів треба завжди підтримувати.

м. Вінниця, вул. Соборна, 1А 0432 67-06-35 | 067 490-79-39

avtomotovelophoto-15

Ну я наступного разу, я таки розкажу вам про місто трохи більше. Буде цікаво. Не перемикайтеся.