Скільки ж я бував у тому Франківську – не злічити. Переважно проїздом, але бувало й таке, що цілий день гуляв містом чекаючи вечірнього поїзда. Нафотографував – страх. Кляцав ще ФЕДом і Зенітом, і Мінолтою, і Олімпусом, і Сонькою. А на сайт не виклав ще жодної фотографії. Ганьба!.. Тому вирішив відразу закинути півсотні світлин у фотогалерею. Та й писати про місто варто вже починати, але оглядової розповіді робити поки не хочу. Хочу про окремі споруди, про тихі та затишні райончики… Часу бракує, але якось почну. А писати дійсно! є про що, адже Франик – ну дуже красиве місто. І добре що з кожним роком воно стає все гарнішим, бо у 90-ті він мені дуже відгонив периферією та провінціоналізмом.
Франківськ місто українське (дуже-дуже), але його архітектура – то спадок поляків, австріяк і навіть вірмен. Тут є дуже ефектні будівлі. Ось лише деякі із них:
Вірменський собор збудували у 1742-1762 рр. Тоді у місті була численна вірменська громада, яка могла дозволити собі зводити такі барокові шедеври. Нині тут православна церква.
Колишній Єзуїтський костьол (1753-1763 рр.). Нині тут Вознесенський кафедральний собор греко-католицької церкви. Це найбільший храм Івано-Франківська.
Колишній костьол Діви Марії. Будували його у 1672 – 1703 рр. На мою думку один із найгарніших барокових костьолів України. Нині в ньому розміщено художній музей.
Колишня міська ратуша. Була зведена у 1928 році в стилі конструктивізму. Це одна з найвищих ратуш України, а ще одна з кращих будівель, зведених у стилі конструктивізму. Нині тут краєзнавчий музей.
На додачу ще кілька світлин, для тих хто у Франику не бував. Без підписів, просто для загальної уяви про місто.
Значно більше фотографій у фотогалереї. Ну а писати про все це буду колись пізніше.