До революції 1917 року в Україні була величезна кількість садиб та маєтків. Але після революції, в період громадянської війни та за часів радянської влади величезна кількість маєтків була поруйновано, розграбовано та знищено. Ця розповідь про садибу Бекарюкових в селі Василівка.
Село Василівка розташоване у Вовчанському районі Харківської області на берегах річки Плотва. За 10 км від села – кордон з Росією. Це дуже віддалений та Богом забутий край. Дорога в село дуже погана. Асфальтна дорога закінчуться в селищі Приколотне, а далі – грунтовка через поля та пасовища. Мені пощастило що в цей період року посівна і люди на полях підказали коротку дорогу. В хорошу погоду по грунтовій дорозі їхати можна досить швидко, але під час дощу вона перетворюється в болото. Фактично в дощову осінь та зиму такі села залишаються відрізані від цивілізації. Місцеві жителі казали, шо навіть хліб буває тижнями не завозять в магазин. Для мене не має перешкод та “поганих доріг”. Головне – поставлена ціль знайти садибу та дослідити її залишки.
Отже, сабида побудована на початку 19 століття. Розташовувалась в стороні від села на високому пагорбі біля річки. Головною спорудою садиби є будинок, що займає північну сторону великого прямокутного в плані двору, по чотирьох сторонах якого розміщувалися зерносховище, сховище для насіння, пташник, хліви. Більшість споруд були цегляними, зерносховище і сховище для насіння – дерев’яними на цегельному підмурку. До нашого часу збереглися тільки садибний будинок і хліви – в стані руїни. Колись це була одна з найбільших та найкрасивіших садиб губерніії.
Садибний будинок, побудований на початоку 19 століття в стилі класицизму, цегляний оштукатурений, П-подібний в плані, одноповерховий з шестиколонним портиком-лоджією з боку головного південного фасаду, завершеного трикутним фронтоном. У портик веде широка парадні сходи. Капітелі колон – спрощеного тосканського ордера. Двоколонний портик бокового входу втрачений. Планування анфіладне, в середній частині великий зал. Північним фасадом будинок виходив у фруктовий сад (не зберігся), Декор фасадів обмежений рустовкой кутів і імітацією замкових каменів на перемичках віконних прорізів. Парк не зберігся – вирубаний повністю.
Місцеві жителі розтягують залишки садиби. Пройде приблизно 5-10 років і ці залишки садиби назавжди зникнуть.