Неподалік від Білої Церкви знаходиться село Городище Пустоварівське, відоме своїм комплексом млинів — пам’яткою індустріальної архітектури другої половини ХІХ століття. Я все хотів на них подивитися, сюди навіть за бажання можна доїхати велосипедом, але не доходили ноги.
Один із млинів — цегляний, чотириповерховий, а за ним складські приміщення. Судячи із напису на стіні, тут десь іще й олійня є. Проте зараз це господарство не працює — казав місцевий дядько, що відколи помер мельник.
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/02.jpg)
Неподалік є село Пустоварівка — звідти була перенесена винокурня, що стала цукровим заводом, та переїхали люди. Будівлі нагадують форт Боярд за стилем.
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/03.jpg)
Млини розташовані на березі річки Рось уверх по течії від Білої Церкви. Між ними гребля, по якій прокладена дорога. Під час паводків вода тече через верх і пройти там стає неможливо, тому тут побудували пішохідний міст. Судячи із таблички, міст порівняно новобудова, 1980 рік. Як і всі мости, пофарбований у показово-патріотичні кольори.
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/04.jpg)
Другий млин навпроти перекваліфікували у житловий будинок — частину приміщення вкрили дахом і зробили квартири. Він кам’яний — цікаво, його реально протопити взимку?
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/05.jpg)
Під ним є гребля і вода затікає до турбін. Якщо води багато, то вона переливається через верх. Кажуть, тут є маленька електростанція, що навіть щось генерує.
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/05.jpg)
Дроти, хай їм грець, головний ворог фотографа. Добре, що це був не комерційний тур, де бігом-бігом, бо треба все встигнути, а виїзд саме з метою познімати ці млини.
![](https://ukrainaincognita.com/wp-content/uploads/files/u627/07.jpg)
Ну а на цьому в мене все, індустріальної вам архітектури, не перемикайтеся.