Городок – село Заліщицької громади, Чортківського району,Тернопільської області. Розташоване при впадінні річки Серет у Дністер. Населення – близько 600 мешканців.
Поселення дуже давнє. Ніхто точно не знає скільки йому років. За припущенням Вікіпедії село відоме ще з 12 ст. Тоді воно називалося Печеніги. XV – Серет; з 1518 р. – теперішня назва.
Перша письмова згадка – 1418 р., як про важливий оборонний пункт. Назва села походить, імовірно, від поселення, відродженого на місці зруйнованого. За княжих часів у Городку були річковий порт (пристань) та зупинка для купців, які пливли з Чорного моря до Галича і назад. У 15–18 ст. Городок відомий як оборонне містечко. Власниками поселення були Язловецькі, а згодом Потоцькі. Є дані, що був тут замок; у 1692 р. збудовані земляні укріплення “Шанці панни Марії”.
Унаслідок нападів турків і татар поселення занепало, згодом знову розвинулося; на початку 18 ст. відоме під назвою “Кулаків Городок”; мало статус міста. У 1880-х рр. власником села був поміщик Ян Дунін-Борковський.
За Австро-Угорщини у селі діяла однокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — двомовна.
Улітку 1915 р. угорські війська під час Першої світової війни спорудили тут перехід через Дністер. За переписом 1921 р., в селі було 202 двори з населенням 961 особа, на 1931 р. — 218 дворів (942 особи). Протягом 1937–1938 рр. побудовано дерев’яний міст через р. Серет.
У селі працювали філії товариств «Просвіта» (від 1911), «Луг», «Сільський господар» та інших, кооператива.
Текст та фото Петра Грушка
Дністер
Серет
Палац Дуніна-Борковського з парком (XIX—XX ст.), що нині є приміщенням школи;
Знимка з Україна. Туризм. Дримба.
Палац Дунін-Борковських у Городку. Архівне фото 1915 року.
Церква святого архістратига Михаїла (з чудотворним образом Діви Марії; 1777р.)
Символічна могила воякам УПА.
Городоцький рибалка сто років тому.
Знимка із сайту Мандрівка старим кордоном.
Уродженець села Александер Лешек Борковський-Дунін (1811—1896) — польський поет, перекладач