До Нишівців веде грунтова дорога від села Рівне, в деяких місцях суха і більш-менш міцна, а у деяких така, що після дощу на неї краще не потрапляти. Найбільше ми боялися, що коли приїдемо у село – піде дощ, і ми не зможемо вибратися. Але обійшлося.
Перше, за чим ми їхали, це старовинний цвинтар. Ми знайшли його. На жаль він майже зруйнований, залишилися лише три хрести і деякі частини. Один із хрестів, майже двохметрової висоти, зберіг епітафію із латинськими літерами Z замість З. Дістались ми цвинтаря виключно за допомогою місцевих мешканців, адже на карті він позначений не був.
Старовинний цвинтар
У Нишівцях є церква дивної архітектури. Імовірно це був єпархіальний проект, із банею і прибудованою дзвіницею, але у радянський період верхи знесли, а нинішні, досить безформенні, звели у 90-і. Церква присвячена Різдву Богородиці, звели її на місці давнішої, дерев’яної, із каменю у 1889 році.
Церква Різдва Богородиці
Ще одним об’єктом культурної спадщини Нишівців є покинута школа, яка, за словами місцевих мешканців, містилася у панському будинку. Взагалі, у 19 століття у селі був не просто панський будинок, а цілий палацовий комплекс Матеуша Іжицького. Його замалював Наполеон Орда. Будівля колишньої школи мало схожа на основний палац, скоріш за все то був флігель чи господарський корпус. Нині будівля стоїть пусткою, без вікон і дверей, без підлоги. Що це був елемент палацового комплексу нагадують лише великі кам’яні сходи, які піднімаються на другий поверх.
Діючої школи у Нишівцях немає – діти ходять у село Жван. Загалом виглядає все досить регресивно і важко уявити майбутнє Нишівців.
Текст та фото Романа Маленкова.
Палацовий комплекс Матеуша Іжицького. Наполеон Орда
Колишня школа і колишній панський будинок
