Лука
Лука, як і сусідні Залужани й Велика Озимина, село дуже старе. Перша згадка датується 1473 роком. Тут є великий цвинтар, із старими та відносно новими похованнями, надгробками і хрестами. Часто на могилах стоять гарні статуї святих; є немало хрестів, які охороняють фігурки святих чи янголів. Інколи такі фігурки стоять біля підніжжя хреста, а інколи ще […]
Залужани
Від Залужан до польського кордону 50 кілометрів. Тут, як і в сусідніх селах намогильні хрести відрізняються, навіть від хрестів демнянської школи, хоча її вплив безумовно відчувається. Село Залужани досить давнє – перша згадка датується 1537 роком, коли королева Бона Сфорца викупила його у свою економію. Тоді (і до 1965 року) село називалося Татари. Від дуже […]
Дроговиж. Хрести москвофілів
Старі цвинтарі можуть багато про що розказати. От, наприклад, біля Миколаєва, є село Дроговиж. Сільський цвинтар розташований біля покинутих старих цехів Миколаївського цементного заводу. І власне зовсім близько від величезних труб, у височезній кропиві, ми знайшли найстарішу частину цвинтаря. Нас здалеку здивували кам’яні хрести, не схожі на хрести у сусідніх селах. Православні, із косою перетинкою, […]
Сасів. Старовинний цвинтар
Сасів (Золочівський район, Львівська область) — це містечко з надзвичайно багатою і трагічною історією, і його старовинний християнський цвинтар є німим свідком тих часів, коли місто було важливим торговим та ремісничим осередком. Старовинний цвинтар розташований на околиці села. Він є багатоконфесійним, що було характерно для галицьких містечок: тут збереглися поховання як українців (греко-католиків), так і […]
Збараж. Старовинний міський християнський цвинтар
Збараж — це одне з найстаріших міст Тернопільщини. Завдяки своїй стратегічній локації воно відігравало ключову роль в обороні краю. Перша згадка про Збараж зустрічається у Галицько-Волинському літописі й датується 1211 роком. Історія Збаражу — це суміш князівської доби, коли місто входило до складу Русі, періодів русько-польської аристократії, коли ним почергово володіли роди Збаразьких, Вишневецьких та […]
Отроків. Старовинний український некрополь
У Отрокові є замок Сцибора-Мархоцького – відомого подільського магната, який створив квазідержаву – Миньковецьку, яка була антагоністом для Російської імперії. Старовинний український цвинтар не менш цікавий ніж замок. Це готовий культурно-туристичний об’єкт. Нині він потроху заростає чагарями. Частина повністю заросла і до хрестів доступ обмежений. Хоча помітно, що періодично чагарі все таки скошуються, прочищаються. Отроківський […]
Голубече. Старовинний цвинтар
Величезний респект громаді села Голубече за стан старовинного цвинтаря, розташованого на околиці. Чагарів немає, гарна зелена травичка і кози пасуться. Кози – найкращий регулятор шкідливої, для старих кладовищ, рослинності. Навесні, коли паростки дерев вкриваються бруньками, кози ті бруньки обгризають, бо то улюблений делікатес. На цвинтарі у Голубечому ціла колекція різноманітних форм хрестів. Село відносно невелике, […]
Липчани. Старовинний цвинтар
Хрести у Липчанах дивують. А ще, вкотре дивує те, що це не пам’ятки, принаймні на думку держави, офіційно у Реєстр пам’яток не включені. Зайвий раз пересвідчуємося, що понад 30 років незалежності, до період байдужості українців до могил своїх предків та історичної пам’яті. Це краще ніж радянсько-російське винищення, хотілося б значно краще. В тому числі й […]
Болган. Червоний млин і таємничий цвинтар
Прикордонне із Придністров’ям (Молдовою) село Болган. Південь Вінниччини, Тульчинський район, Студенянська громада. У селі мешкає близько тисячі осіб. Спочатку ми дізналися, що у Болгані є величезний захаращений старовинний цвинтар із кам’яними хрестами. Всі епітафії, які збереглися, написані кирилицею, церковнослов’янською мовою. За всіма традиційними ознаками – цвинтар український. Хрести датуються 19 століттям. У 1924-1940 роках Болган […]
Щербинівка
Щербинівка – невеличке село на берегах Клевені по кордону Гетьманщини. Тут по берегах Есмані та самої Клевені на денну поверхню виходять пісковики. Сільський цвинтар тут знаходиться на самому березі річки на місці давнього курганого могильника, що є пам’яткою археології. Звідки у маленькому селі стільки старовинних хрестів? Все тому, що неподалік знаходився один із осередків їх […]
Нова Ковалівка. Таємничий старовинний український некрополь
Іще одне відкриття – таємничий старовинний український некрополь біля села Нова Ковалівка. Чому таємничий? Тому що Нова Ковалівка – поселення дійсно нове. Його заснували в радянські часи у 1950 році. Ми припустили, що цвинтар, розташований серед поля, не при селі, належав до сусідньої Ковалівки, яку заснували у 1805 році, можливо і козаки-нерубаї. Але до Ковалівки, […]
Сичавка. Південнівське кладовище
В Україні такого більше немає. Зійшлися два всесвіти, чи навіть три. В часі і просторі. Ми зараз в експедиції в Одеській області. Нас запросила Південнівська громада (до 2024 року – Южненська) для дослідження козацьких цвинтарів. І ось біля села Сичавка, де розташоване головне військове кладовище громади, ми побачили ці козацькі хрести. Унікальний синтез. Цікаво, що […]
Булдинка. Гробниці українського некрополя
Нереальні відкриття на українському півдні. Козацькі гробниці села Булдинка. Отак, ніби у Африці колись Лівінгстон і Стенлі, відкривали культурну спадщину тубільців, можна й в Україні відкривати культурну спадщину. Ще й яку. Булдинка нині має менше жителів, ніж могил на цьому цвинтарі. Колись тут жили козаки-каменотеси, нерубаї, які прийшли із Січі на землі султана після руйнування […]
Наддністрянське. Церква та старовинний цвинтар
Із назви села зрозуміло, що лежить воно над Дністром. Хоча до 1965 року воно називалося Березова. Берег тут доволі високий і крутий, як і майже всюди на Поділлі, але є кілька грунтових доріг, які збігають аж до самої води – цим Наддністрянське відрізняється від більшості навколишніх сіл. У селі є мурована Михайлівська церква. Точної дати […]
Кам’янка (Анчекрак). Старовинний некрополь
Це село було засноване у 1752 році татарами і отримало назву Анчекрак – Новий солончак, у перекладі із тюрської. Після завоювання цих земель російською імперією у 1790-х роках, татарське населення залишило Анчекрак і сюди почали приходити українські уходники, переважно кріпаки втікачі. Хоча дослідники не виключають, що на околицях Анчекрака українці жили ще раніше. У 1793 […]