Іще одне відкриття – таємничий старовинний український некрополь біля села Нова Ковалівка. Чому таємничий? Тому що Нова Ковалівка – поселення дійсно нове. Його заснували в радянські часи у 1950 році. Ми припустили, що цвинтар, розташований серед поля, не при селі, належав до сусідньої Ковалівки, яку заснували у 1805 році, можливо і козаки-нерубаї. Але до Ковалівки, по прямій 2 км, але там яри і балки, щоб обійти які, ще з кілометр потрібно. Далеченько.
В самій Ковалівці власного кладовища немає, тому ми зрозуміли, що ховали людей саме на цьому, дальньому. Чому так далеко – не зрозуміло. Можемо припустити, що ще із 18 століття тут був хутір, чи козацький зимівник, біля якого вже існувало кладовище, тому нові поселенці вирішили не закладати нового.
Цей некрополь дуже крутий – тут неймовірне розмаїття хрестів різних форм і розмірів. Робота майстрів вражає. А ще є дивна каплиця, без дверей, але із вікном.
Експедиція на Одещину відбулася за підтримки Toyota Ukraine на запрошення активістів міста Південне.
PS. Пізніше ми дізналися, що поселення Ковалівка заснував польський магнат Северин Потоцький. Його перша назва – Леонополь, на честь сина – Леона Потоцького. Через деякий час поряд із селом поселився одеський міщанин, Гнат Стеценко, який заснував хутір, чи навіть два, і мав на хуторі кузню. Його почали називати ковалем, а хутори – Ковалевими. Можливо до Ковалевого хутору і був прив’язаний некрополь. Стосовно власне одеського міщанина на прізвище Стеценко. Хто він був, чому переселився із Одеси у міжлимання, і де навчився кувати?..
Згідно із бритвою Оккама – це був колишній багатий козак, який спочатку оселився у Одесі – місто лише будувалося у той час, і можливо ще називалося Гаджибей, а потім перебрався у міжлимання і заклав хутір поряд із Леонополем, ну й кладовище. До речі, на кладовищі дуже багато надгробків із прізвищем Стеценко.
Текст та фото Романа Маленкова.
