Величезний респект громаді села Голубече за стан старовинного цвинтаря, розташованого на околиці. Чагарів немає, гарна зелена травичка і кози пасуться. Кози – найкращий регулятор шкідливої, для старих кладовищ, рослинності. Навесні, коли паростки дерев вкриваються бруньками, кози ті бруньки обгризають, бо то улюблений делікатес.
На цвинтарі у Голубечому ціла колекція різноманітних форм хрестів. Село відносно невелике, але такі поховання свідчать про значні статки його мешканців у минулому, причому, протягом тривалого часу. Пізніше ми з’ясували, що Голубече було передмістям для Крижополя, і саме тут ховали православних мешканців і Голубечого, і самого Крижополя. А містечко було заселене переважно євреями і православного кладовища не мало, а якщо мало, то невеличке.
Цвинтар у Голубечому – готовий туристичний об’єкт, фактично, музей лапідарного мистецтва.
Текст та фото Романа Маленкова.
Значно більше фото цвинтаря у Голубечому дивіться у нашій фотогалереї.
