Козацька оборона замку в селі Стіна у 1651 році є відомим звитяжним епізодом української історії. Поляки тоді не змогли захопити замок, але оборонців полягло чимало. Їх поховали на цвинтарі, який тоді називався Замковим. Нині на місці замку церква із кам’яною огорожею, а цвинтар є. На ньому чимало хрестів 19 століття, є такі, де епітафії стер час, тому датувати їх складно, але ми точно знаємо, що там лежать і оборонці-козаки… Потрібні змістовні дослідження, але цвинтар нині у аварійному стані, багато хрестів розбито, є підозра, що у радянський період спеціально було зруйнованано найстаріші козацькі хрести – залишки хрестів із літерами ми неодноразово бачили серед каміння огорож, в тому числі й церковної.
4 листопада 2023 року мешканці села Стіна та сусідніх населених пунктів, за організаційної та інформаційної підтримки громадської організації “Україна Інкогніта” та Еко-центру “Стіна”, провели толоку на цвинтарі й очистили його від дерев та чагарників. Нарешті з’явилася змога розгледіти цей неймовірний цвинтар, не схожий на жоден із інших українських цвинтарів.
Документальних доказів періоду заснування цвинтаря ми не маємо. Науковці припускають, що тут почали ховати ще у 17 столітті, коли поряд на пагорбі стояв замок. В період Хмельниччини, цвинтар почав називатись Замковим, тому найвірогідніше, що саме тоді почали ховати тут. Серед хрестів, які мають збережені епітафії, найстаріший датується 1806 роком.
Кам’яні хрести Замкового стінянського цвинтаря мають переважно латинську форму, характерну більше для цвинтарів поляків римо-католиків. Але цвинтар православний. Тут є хрести козацької форми (похідні від тамплієрського хреста), і саме такий хрест 1806 року. Таких хрестів мало. Є підозра, що козацькі хрести руйнувалися у російський та радянський періоди, з метою знищити історичну пам’ять про козаків серед селян. Також є хрести хрещатої форми та деяких інших архаїчних форм. Біля багатьох хрестів є великі намогильні плити. Напевне вони були раніше біля кожного хреста, але з часом зникли під шаром землі та дернини, а можливо були розбиті на бутовий камінь для будівництва.
Техніка виробництва кам’яних хрестів була поширена в усьому регіоні південного Поділля. Їх виробляли із вапняку й пісковику. У Стіні хрести та надгробки робили із пісковику, який добували в місцевих кар’єрах, які розроблялися у високих бортах глибокої долини річки Русава. Слід зазначити, що у Стіні є три старовинні цвинтарі із кам’яними хрестами, а ще є окремі хрести: придорожні, біля джерел та пам’ятні. Найстарішим є Замоквий цвинтар.
Текст Романа Маленкова, фото Ярослава Геращенка та Романа Маленкова.
Більше фото дивіться у нашій фотогалереї
